- Чи прийнятними є Дід Мороз та Санта-Клаус в його нинішньому образі, як атрибути «справжнього свята»?

Це саме ті випадки коли народні вірування, та чийсь впертий комерційний талант витіснили справжній релігійний зміст свят, а блискучими та лукавими вітринами магазинів було заступлено найсвятіший лик Господа нашого Ісуса Христа. Санта Клаус – це той же Святий Миколай. Але подивіться як його спотворили бізнесмени заради своєї нікчемної економічної вигоди. Сьогодні в багатьох країнах світу святкування «Різдва» починається ще з кінця листопада, але про Христа згадувати там або не прийнято, або вже навіть законодавчо заборонено. Педерастів дозволяють, а Христа – забороняють! Культ Христа Спасителя нині доволі свідомо замінено культом Мамониі блуду. Звісно, я нічого не маю проти Кола-Коли, і сам доволі часто її п’ю. Але коли її сотню років рекламує Святий Миколай, і для всіх цей факт цілком є цілком нормальним і допустимим, то даруйте, але це вже конкретне свідчення духовної і моральної деградації суспільства. Якщо нині не покаємось у своїй богозневазі – скоро загинемо. Пекло – це не щось створене Богом. Це те, що ми будуємо самі для себе.

- Як відомо, зимові християнські свята в українській народній традиції мають багато напів- або цілком язичницьких елементів обрядів і звичаїв. Як з цим боротися?

Тут немає нічого страшного. Церква має своїм безпосереднім завданням обожити увесь світ, кожну людину, благословити кожну істоту, наповнити справжнім змістом усі речі та явища. В тому числі мета Церкви – замінити людям помилкові уявлення про духовне життя на правильні та спасительні. То ж я б не лякав жодного колядника пекельними муками лиш через те, що колядки українці-язичники співали і раніше. Однак, чесно можу попередити всяку людину, яка після народження Ісуса Христа не перестала бути язичником. Не покаєтесь у ідолопоклонстві – не спасетесь. Ну, а як боротись з язичництвом? Добрим і праведним християнським життям, поєднаним з вивченням історії та богослов’я .

- Що ви хочете побажати нашим читачам напередодні Різдва Христового і Нового року?

В час новорічних свят я з особливими відчуттями та переживаннями згадую притчу Христову про неплідну смокву (Лук.13,8). Сенс цієї притчі у тому, що Господар – Бог Отець три роки підряд очікував добрих плодів з дерева смоківниці, але так і не діждавшись, врешті, запланував зрубати дерево. В той же час, виноградар – Ісус Христос, ублагав його ще на один рік зберегти дерево. Насправді, це історія не дерева, але нашого з вами життя. Для когось цей рік може бути роком значних духовних падінь і катастроф. Для когось – це буде дивна співпраця з Спасителем на шляху до Божого Царства. І я дуже хотів би, щоб кожен з нас врешті розумів своє життя не як беззмістовний набір подій, людей та явищ, але як написаний перстом Божим чіткий план нашого спасіння. Чим більше життя кожного буде схожим на те, яким написав і запланував для нас Бог, тим щасливішими ми будемо не лише після смерті, але ще за життя – вже тут й зараз. Ось чого я і бажаю всім нам. Єдності і однодумності з Христом Ісусом. Сердечно вітаю з грядущими днями Нового Року і Різдва. Нехай Господь допоможе прожити оцей 2012 Новий рік гідно і чесно, щоб на Страшному суді Божому ми не почули у свою адресу слів осуду та суворого вироку, але люблячий голос Творця : « Рабе добрий і вірний, ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!».(Мф.25:21) Усіх з Новим роком, і Різдвяними святами, що наближаються!

Для інтернет-видання “Погляд”

Pages: 1 2 3