26 листопада 2011 року, Преосвященний Герман, єпископ Чернiвецький i Хотинський, разом з духовенством єпархії взяв участь в поминальних заходах, приурочених Дню памяті жертв Голодоморів України у XX-му столітті. На прохання керівництва області, зокрема Чернiвецької обласної державної адміністрації, Преосвящений Владика звершив заупокiйну лiтiю за померлими страшною голодною смертю українцями.
Сам захід проходив успецiально вiдведеному для цього скверi, де з часом буде збудовано пам’ятний монумент у пам’ять жертв голодоморiв в 1921-22, 1932-33, i 1946-47 років на Буковинi i Басарабiї. Цi голодомори органiзовували противники Бога, комунiсти, якi досi не покаялися i продовжують нам християнам насаджувувати свою мораль.
Керiвники областi i мiста Чернiвцi, представники громадських патрiотичних органiзацiй, до тимчасового памятного знаку поклали снiпки пшеницi i запаленi свiчки. Все дiйство було наповнене скорботою, молитвою i жалем про те що сталося в минулому.
Представники духовенства Київського Патрiархату єпархiй митрополита Данила i єпископа Марка делегованi i присутнi на жалобному заходi чомусь вiдмовились взяти участь в спiльнiй молитвi, що викликало нерозумiння в народi. Не дивлячись на те, що нині йдуть перемовини мiж УАПЦ i УПЦ КП, а також на позитивні рiшення щодо можливiсті спiвслужити духовенству, окремі архiєреї i духовенство уперто iгнорують рiшення патрiарха Філарета, i не бажають спiвлужити з УАПЦ. Чи можливо, вони саме так виконують особливе “благословення” Святійшого Владики?
Прости їх Господи, i упокiй душi заморених Голодомором!
Приємно споглядати як твердо розростається УАПЦ на Буковині під умілим керівництвом єпископа Германа. А спільна молитва – це не політика , а шана та згадка про людей заморених голодом.
Прес-служба Чернівецької єпархії УАПЦ, в особі єпископа Германа, поспішила запустити сенсаційну «качку». «Представники духовенства Київського Патрiархату єпархiй митрополита Данила i єпископа Марка делегованi i присутнi на жалобному заходi чомусь вiдмовились взяти участь в спiльнiй молитвi, що викликало нерозумiння в народi. Не дивлячись на те, що нині йдуть перемовини мiж УАПЦ i УПЦ КП, а також на позитивні рiшення щодо можливiсті спiвслужити духовенству, окремі архiєреї i духовенство уперто iгнорують рiшення патрiарха Філарета, i не бажають спiвлужити з УАПЦ. Чи можливо, вони саме так виконують особливе “благословення” Святійшого Владики?».
По перше, від коли УАПЦ так переймається фактом виконання/невиконання благословень патріарха Філарета?
По друге, уже за кілка днів, але ще до цієї публікації, єпископ Герман та єпископ Марк http://www.oda.cv.ua/UserFiles/Image/0028_PODII/30_jarem4yk/DSC_0136.jpg на Центральному кладовищі міста Чернівці на могилі народного артиста України Назарія Яремчука, у ювілейний день його народження відслужили спільно панахиду http://www.oda.cv.ua/UserFiles/Image/0028_PODII/30_jarem4yk/DSC_0132.jpg .
По третє. Владика Герман досить довго ніс своє служіння на Буковині в юрисдикції УПЦ КП, й добре знає вибрики «старого автокефала» митрополита Данила, котрий категорично забороняв своїм клірикам співслужити на парафія архиє. Варлаама та навіть в ставропігійному університетському храмі (більшість молодих кліриків митр. Данила навчаючись в ЧНУ у цьому храмі набували ази служіння).
З приходом на Буковину єп. Марка, останньому вдалось схилити митр. Данила до євхаристичної єдності, але у рядових кліриків страх залишився. А що, якщо у митрополита симпатії поміняються? Тому з єпископом УАПЦ й не спів служать.
Сенсації не вийшло…
Познайомившись з коментарями о. Іонна, можу прокоментувати. Отець Іоанн, буде важко називати вас отцем, якщо Ви подаватимете неперевірену і упереджену інформацію. Митрополит Данило ніколи не забороняв священикам Чернівецької єпархії співслужити з єпископами Чернівецько-Кіцманської єпархії УПЦ-КП – чи то Владикою Варлаамом, чи Владикою Марком. Щодо порозуміння з Владикою Марком, можна констатувати, що Митрополит Данило завжди до всіх єпископів нашої Церкви був і є відкритим, не дивлячись навіть на колишню непорядність Владики Варлаама. При всій його недоброзичливості у ставленні до Митрополита Данила, він ніколи не сказав йому ані кривого слова чи не виразив обурення. Щодо Трьохсвятительського храму Резиденції, Вами також сказано неправду. Отец Іоанн, будьте носієм Духа Святого, та не приймайте духа іншого, противного Духу Святому. Мабуть Духа Святого не поєднаєте з духом неправди.
Незнаю хто такий чи така “Прес-служба Чернівецької єпархії УПЦ-КП”, але Вам варто хоча б взять у митрополита Данила підписку газети “Відродження” й прочитати розділи “Варлахамство” й Ви все зрозумієте.
Цю газети сам митрополит не видавав, а видавали його довірені особи. Про що свідчать постійно друковані у той час фото прес-служби Чернівецької єпархії УПЦ-КП (п. Степан Заліско), документи з канцелярії митрополита (укази, платіжні відомості) і т.д. доступ до котрих мав виключно митрополит.
Якщо Вам митрополит не дасть цих газет, то попросіть у будь-кого з парафіян Параскевського храму (їм газету роздавали безкоштовно).
Тому думаю що стримане ставлення митр. Данила до вл. Германа ще з часів його перебування у юрисдикції архиєп. Варлаама.
Наміру когось ображати немав, просто пишу реальні факти.
Якщо Данило такий “білий та пухнастий” то нехай у грудні цього року, на свої іменини, й запросить єпископа Германа до себе на службу, буде гарний приклад для його заляканих кліриків й крок до об”єднання…
“…Чи можливо, вони саме так виконують особливе “благословення” Святійшого Владики?”
Думаю, ніякого особливого Благословіння від Патріарха не було, адже в Житомирі таку паніхіду служили разом – УАПЦ, УПЦ КП і навіть УГКЦ. І всі мирно і гарно справилися з цим. Була б вказівка, то не служили б повсюду.
Дійсно дуже б хотілось би щоб отець Іоанн подавав неперевірену і упереджену інформацію, але насправді він правий. Все про що пише представник Прес-служби Чернівецької єпархії УПЦ-КП мало б бути. Але ще з часів покійного вл. Никона між двома єпархіями УПЦ КП на Буковині були напружені. Офіційно Митрополит Данило дійсно ніколи не забороняв священикам Чернівецької єпархії співслужити з єпископами Чернівецько-Кіцманської єпархії УПЦ-КП – чи то Владикою Варлаамом, чи Владикою Марком, але реально цього ніколи не було. Співслужили лише за рішенням Синоду та в часі перебування на Буковині мощей св. Варвари.
Щодо Трьохсвятительського храму Резиденції, то ще з 1991 року на великі свята у храмі дозволили звершувати святкові богослужіння клірикам Чернівецької єпархії УПЦ КП. Саме вл. Данило освятив тут престіл. Але лише з вересня 2003 року в храмі відновлено постійні богослужіння, котрі звершують викладачі та студенті Богословського відділення. Новий етап в історії храму розпочався 18 квітня 2003 року. Саме тоді з благословення Його Святості Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета університетський храм отримав ставропігійний статус (пряме канонічне підпорядкування Патріарху.
Трьохсвятительський храм завжди гостинно приймає своїх випускників, але частина з них дійсно, скоріше всього не правильно розуміючи свого архіпастиря, уникають можливості літургісати у храмі свого університету.
Тут я цілковито погоджуюсь з о. Іоанном, колишні випускники не бачачи на соборних святкових богослужіннях у свого архієрея кліриків університетського храму, скоріше за все бояться йти на богослужіння й до ставропігійного храму… Але це далеко не всі клірики Чернівецької єпархії. http://www.bogoslov.cv.ua/index.php?id=597&action=art
Віриться що це явище тимчасове, бо у клірики Кіцманської єпаріхії УПЦ КП вже давно не має остраху до університетського храму.
Δόξα στον Ιησού Χριστό
“Люби ближнього свого, як самого себе”! Чи не такими словами Господь закликав нас служити Йому? Хіба ця заповідь була дана Ісусом Христом, для “істинних християн”, що в блогах обливають одне одного брудом? Хіба “око за око” ще й досі повинно домінувати над любов”ю до ближнього? “Хто сіє вітер – пожне бурю!” Зараз йде чи не найважчий процес об”єднання церков в Україні. кожен із вас (отці духовні) розуміє, як легко можна зруйнувати, та знає, як важко збудувати, а ще важче відродити! Невже ви не говорите “Отче наш” в щоденних молитвах? чи настільки автоматично промовляєте, що й не вдумуєтесь в зміст? – ” І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…” На Буковині дуже складна конфесійна ситуація, але саме зараз настає час переосмислення, прощення! Коли ми не вчимось прощати, то хіба маємо право відпускати гріхи в вірних? Забудьмо конфлікти, які нас розділили, “Час збирати каміння” простіть мене, простіть одне одного, “коли на кого що маєте!” В любові Господь і в єдності!