Чого втік ти таємно, і не сказав мені?
А я був би відіслав тебе з радістю,
із співами,з бубном, і з гуслами. (Бут.31,27)
У відповідь на повідомлення прес-центру УПЦ Київського Патріархату про рішення Священного Синоду від 27 липня 2011 р., щодо чергової зміни юрисдикційної приналежності Преосвященного Михаїла (Бондарчука), єпископа Фастівського, вікарія Київської єпархії УАПЦ, прес-служба Патріархії УАПЦ уповноважена заявити про наступне:
1) В Українській Автокефальній Православній Церкві з великим подивом дізнались новину про перехід Преосвященного Михаїла до служіння в Київському Патріархаті, оскільки сам єпископ Михаїл раніше про своє бажання покинути УАПЦ жодним чином – ні письмово, ні усно не висловлював.
2) Упродовж тривалого часу, в зв’язку з хворобою, Преосвященний Михаїл не мав можливості нести повноцінне архієрейське служіння, про що знав Предстоятель та єпископат УАПЦ, і всіляко намагались зрозуміти становище Владики. Саме з цих причин Владика Михаїл не залучався до виснажливих поїздок по Україні, чи тривалих богослужінь, дуже часто, навіть, всупереч інтересам Церкви.
3) З метою упорядкування інформаційної та видавничо-просвітницької діяльності Української Автокефальної Православної Церкви рішенням Архиєрейського Собору від 16 липня 2010 року (журнал №5), Преосвященний Михаїл, єпископ Фастівський був призначений Головою новоствореного Інформаційно-видавничого Відділу. Владиці було поручено «найближчим часом створити офіційний сайт Української Автокефальної Православної Церкви». За той рік так нічого зроблено і не було.
4) В кінці травня 2011 року Преосвященний єпископ Михаїл, чи не вперше, відкрито побував на прийомі в Патріарха Філарета у його резиденції, де висловив бажання повернутись в лоно УПЦ КП, однак, остаточної відповіді тоді так і не отримав.
5) На прямі питання поставлені єпископу Михаїлу про те, чи відповідають дійсності чутки про його відвідання Патріархії УПЦ Київського Патріархату, і про бажання покинути УАПЦ, Владика кілька разів відповідав категоричним запереченням, а свою відсутність на богослужіннях, та останніх Архиєрейських Соборах мотивував поганим станом здоров’я, та вимушеним лікуванням у зв’язку з цим.
6) Поважаючи право вибору людини, що є необмежене навіть самим Господом Ісусом Христом, єпископат, клір та миряни Української Автокефальної Православної Церкви з християнською любов’ю надають можливість Преосвященному Михаїлу, єпископу Фастівському продовжити своє служіння у будь-якій Церкві, чи церковній юрисдикції за власним вибором.
7) Наша Свята Церква прийняла Преосвященнійшого єпископа Михаїла в скрутний для нього час, розділяючи з Владикою останні кілька років усі його болі, та ділячись з ним своїми радощами, без будь-яких умов, та зайвих слів. Наш Предстоятель, як люблячий батько, прийняв Владику не вникаючи в усі деталі і обставини, що привели Його Преосвященство в УАПЦ, сподіваючись лише у відповідь на архиєрейську чесність, порядність, як і на те, що Господь покриє своєю благодаттю своїх служителів, «завжди немічне лікуючи» .
8 ) Не вникаючи тут в усі деталі взаємовідносин між єпископом Михаїлом і патріархом Філаретом, які врешті призвели до того, що єпископ Михаїл свого часу покинув ввірену йому Полтавську кафедру, треба підкреслити, що і перехід єпископа Михаїла з УПЦ КП до УАПЦ, і його зворотне повернення з УАПЦ до УПЦ КП, має суто приватний, особистий характер, і жодним чином не пов’язаний з сучасними глобальними стосунками між нашими Церквами.
9) Жорстокою несподіванкою стало рішення єпископа Михаїла і для ввіреної Його Преосвященству Фастівської пастви. Однак братія не судить свого єпископа, «Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!» (Екл.12:14)
10) Єпископ Михаїл кається перед патріархом Філаретом, і просить простити йому його якийсь «недостойний вчинок». Маємо добру християнську надію на те, що під ним Владика зовсім не має на увазі своє п’ятирічне перебування в нашій святій Українській Автокефальній Православній Церкві. «І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?» (Лк.11 :11)
11) Тепер молимось, щоб Господь не забрав своєї благодаті від свого служителя, який зрадивши і покинувши таємно свою братію, буде приступати до Пресвятої Євхаристії. «Справедливість та правду чинити для Господа це добірніше за жертву». (Притч.21:2)
12) Українська Автокефальна Православна Церква – це Духом Божим об’єднана вільна спільнота людей во Христі, де кожен хто бажає може стати причасником вічного блаженства, і життя з Богом. Так само і кожен, хто легковажить своїм християнським покликанням, може приймати Пресвяті Тайни собі в суд і на вічний осуд. Живімо так, щоб своїми вчинками ми ніколи не зраджували ні Бога, ні людей, а тільки спасались в животворчому лоні нашої Святої Української Автокефальної Православної Церкви.
«Ти [Господи] почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, осудиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, і всправедливиш праведного, щоб віддати йому за його справедливістю.» (3 Царств. 8:32)
Прес-служба Патріархії УАПЦ // Uaoc.Net
…………………………………………………………………………………………………………..
Молодець ! Правильно зробив ! Пора вже УАПЦ обєднуватись з УПЦ КП, а не кричати постійно про патрійотизм та про поганого Філарета. Не словом а ділом треба поступати. Філарет і багатьом в КП не подобається. Але вища мета – ПОМІСНА ЦЕРКВА стоїть ВИЩЕ ніж дрібязкове не сприйняття когось. Раджу всім єпископам і священникам вертатись в лоно Помісної Церкви і так скоро в Україні буде ЄДИНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА.
Священний Синод розглянув прохання єпископа Михаїла (Бондарчука), колишнього Полтавського і Кременчуцького, який у 2006 р. перейшов до УАПЦ, про прийняття його з покаянням до складу Київського Патріархату. «Я каюся і прошу Вас, Ваша Святосте, простити мені мій недостойний вчинок і дати можливість і далі працювати на ниві Божій і під Вашою батьківською опікою на розбудову УПЦ КП, тим самим приносячи добрі плоди християнського покаяння під благодатним омофором нашого святого Київського Патріархату» – зокрема зазначено у проханні. Враховуючи висловлене єпископом Михаїлом (Бондарчуком) розкаяння у своєму вчинку та пам’ятаючи заповідь Господню прощати брата, який кається (див. Лк. 17:3-4) було прийняте рішення прийняти преосвященного єпископа Михаїла (Бондарчука) до складу УПЦ КП.
Не переймайтесь !
Що виграла УАПЦ коли ВІН перейшов до УАПЦ ? НулЬ !
Що втратила УАПЦ коли ВІН пішов ? Нуль !
Тому і УПЦ КП отримає з поверненням “БЛУДНОГО СИНА” – НУЛЬ !
А що владика Михайло Боднарчук матиме в Дубно, куди його призначили на посаду вiкарiя? Думаю, що нiчого. Реальна влада в Дубно – за благочинним, прот. Олегом Куцелею.
Може, просто тiшиться сподiванням на те, що посяде Рiвненську кафедру у випадку смерти митр. Евсевiя.
Рівненську кафедру не зможе очолити єпископ Михаїл, це дуже поважна кафедра, щоб довірити її будь-кому. Просто треба знати, хто її очолював раніше і очолює зараз: покійний митрополит Даниїл і нинішній митрополит Євсевій, це дуже високоповажні архієреї, колишні ректори академій. Ви що, Синод не порушить історично складену традицію призначення поважних архієреїв на Рівненьку кафедру.
Еще один … осчастливит УПЦ КП своим членством,туда ему дорога!Интересно,где он остановится в конце-концов?
Я б на місті першоієрархів позбавляв перебіжчиків архієрейського сану, у випадку, коли останні залишають лоно своєї церкви, у яких отримали висвяту. Тоді б усе було логічно – якщо вони справді переходять до іншої церкви за істинно духовними переконаннями, то повинні знову пройти шлях від ієромонаха до єпископа, і заново довести, що дійсно достойні високого сану. Адже, архієрей – це вища духовна особа, яка своїми вчинками та прикладами повинна навчати увірених йому священнослужителів, впевненно вести свою паству вперед до спасіння, а не бігати туди-сюди, шукаючи не зрозуміло що.
Дуже шкода що наша Православна Церква зараз переживає внутрішні часи непорозумінь, через це і священики і владики час від часу впадають у спокусу пошукати щастя у якійсь братній конфесії (маю на увазі Православній), но нажаль роблять вони це суто з корисливих і приземлених мотивів думаючи що :”-Добре там, де нас нема”.
Але ж що найголовніше, кожна Православна Церква покликана служити Богові і людям, тож як би не “скитались” душпастирі по інших конфесіях, вони всюди мусять виконувати свою службу, і ніде “медом не є намазано”. Служба Богові і ближньому,- це найвідповідальніша справа на землі.
Тож тримаймося браття і сестри найперше Бога і святого Православія, а вже Він Своїм благим Промислом направить нас на дорогу праведну, а священика- на місце служіння…
Нема, що думати і чекати, необхідно уже приєднуватись до УПЦ КП і разом відстоювати єдину для українського православія Автокефалію.
Абсолютно вірно!
вл. Агапіт молодець, підсуєтився у тепленьке місце для блудного друга у Патріарха виклопотав
Знову, вже вдруге на цьому сайтi випливла моя вiртуальна тезка – Катерина з рожевою авою, прихильниця УПЦ-КП.
Щодо мене, то я таких позицiй не подiляю. До кого ж тут приєднуватись? До скомпрометованого Фiларета та не менш забрудненого Евстрата?
Я – за те, щоб об’єднання було по-справжньому рiвноправним. А якщо владика Михайло Бондарчук, який з 2006 р. по 2011 р. служив у Предстоятеля УАПЦ в домовому храмi св. Дмитра та кафедральному соборi Андрiя, тепер раптом “прозрiв” та став каятися в “недостойному вчинку” перед Фiларетом, паплюжачи УАПЦ – так це з його боку був крок до роз’єднання, а не до об’єднання.
Кожен такий перехiд, я вважаю, може лише поглиблювати вiдчудження та посилювати прохолоду у стосунках мiж УАПЦ та УПЦ-КП.
Михайло Боднарчук промiняв столицю на Дубно. На догоду йому, напевно, в той же день 27 липня синод усунув вороже наставленого до нього архимандрита Олексiя (Мензатюка) з посади ректора Рівненської Духовної Семінарії. Отець Олексій свого часу прославився сильно – хотів ще живого владику Даниїла Чокалюка відспівувати. Планував сильно його кафедру заняти. Не вийшло, і судячи з розкладів – не скоро вийде, і чи вийде взагалі? В Мензатюка ще й цукровий діабет, зазначу, тому не виключаю, що його усунули з посади ректора ще й через хворобу, хоча прямо причину увiльнення в текстi синодального рiшення не вказали.
Цiкаво все ж, а де служитиме владика Михайло в якостi Дубенського вiкарного владики? Може, у Покровському кафедральному соборi м. Рiвне – як допомагаючий у митрополита Евсевiя? Не виключаю, правда, що служити його призначать у Iллiнський собор м. Дубно, який з цього часу набуде статусу кафедрального. Це – в тому випадку, якщо благочинний Дубенського району прот. Олег Куцеля на такий статус собору погодиться.
Можлива мета призначення Михайла саме у Дубно – це ще й боротьба проти УАПЦ, яка останнiм часом сильно змiцнила впливи у Дубенському районi. Починаючи з 2004 р., дiють храми УАПЦ у м. Дубно, також у селах Переросля (Петро-Павлiвський, суд за нього громада УАПЦ нещодавно виграла в УПЦ-КП), Плоска (Свято-Покровський), Смига (храм св. Iова).
Не виключено, що владика Михайло по прибуттю в Дубно почне бунтувати народ: мовляв, я знаю, як в УАПЦ погано, а в УПЦ-КП – добре. Стара знайома схема зливу бруду в УПЦ-КП, на жаль…
Шановна Катерино, а до кого приєднуватися, до РПЦ, яка маскується в нашій державі під назвою УПЦ і до Кіріла, який є фактично “віце-президентом” РФ? Для чого нам чуже, у нас має бути своя істинно українська церква. І головним ядром в об’єднанні має стати УПЦ КП, бо вона реально наша, українська, найбільша. В УПЦ МП вже давно існує розкол на два табора: прихильників автокефалії і прихильників “блєстатєльних адєсітов”, які вірно служать Москві і весь час “вбивають” парафіянам голови ідеями: хто не в Московському Патріархаті, той не є православним.
Катерина а звідки ви взагалі знаєте за кого в Дубні влада і що владика буде мати в Дубно, Дубно має прекрасні кафедральні собори що є не в кожному районому центрі
“Катерина з рожевою авою”
Катюня, не переймайтесь так сильно. Ми і так бачимо, що то не Ви. Під тою самою “рожевою авою” (чомусь мені вона не в рожевому, а в малиновому кольорі) пише ще й раба Божа Віра. Але це таке.
Наскільки я розумію ніки “Катерина” (у нас) і “Микулич” (на сайті РвУ) вже давно стали брендами, тому нема чого дивуватись, що дехто прагне бути подібним до Вас.
Єдине образливо, що Ви не спростовуєте на сайті РвУ думку про Вас, що Ви є кліриком УАПЦ. (((
Катерині: Що за дурницю ви пишете про те, що архимандрит Олексій хотів ще живого владику Даниїла відспівувати?!
Якщо не знаєте суті справи або традицій Церкви, то краще дурниці не пишіть. Коли лікарі, які підтримували життєдіяльність організму хворого владики, вже не давали жодного шансу на виживання й з години на годину могла наступити смерть, архимандрит Олексій сказав родині, що замість акафістів, які читалися цілодобово в соборах Рівного, над помираючою людиною вже треба читати канон на відхід душі від тіла. І владика через півтори доби помер, а канон так ніхто і не читав… А ви пишите про відспівування живої людини!
Не треба в коментарі, Катерина, – робити наклепи та перекручування історичних фактів. Усі знають, що архим. Олексій був учнем і послідовником вл. Даниїла, хоча сам покійний владика ніколи його не балував, посилав на відповідальне служіння і цукровий діабет цьому не заважав!
А на рахунок усунення з посади ректора, то це, скорше, продовження інтриги, які йдуть ще з листопада 2010 року й направлені проти самої семінарії в Рівному. “Дехто” підбурив студентів РДС перейти до ВДС, сподіваючись, що семінарія в Рівному, яка за останній рік розвинулася в усіх напрямках, розвалиться сама, та семінарія не розвалилася, бо її очолював рішучий та відданий справі покійного вл. Даниїла архимандрит Олексій, тому й вирішили його просто зняти, незащо… Як завжди буває: хтось втрутився, наговорив, оббрехав, ніхто не захистив та й все – подякували за понесені труди…
Доречі, всім, хто знають о. Олексія, відомо, що архимандрит ніколи не бажав посісти місце владики Даниїла в Рівному, а лише допомагав йому в усьому, а будучі старшим за саном зі священиків єпархії, займав своє належне місце в церковній ієрархії Рівненщини.
Тож, прошу писати про правдиві факти з життя Церкви!
ПІДТРИМУЮ!
“Єдине образливо, що Ви не спростовуєте на сайті РвУ думку про Вас, що Ви є кліриком УАПЦ”.
Сайт РвУ для мене нецiкавий.
Я там коментувала лише один раз:
http://www.religion.in.ua/main/daycomment/3818-zabluzhdenie-i-vera.html
Не могла просто стриматися, коли прочитала чергову дурню Бабинського про отця Гаврила Костельника – мученика, вбитого греко-католиком, що мовляв правда нам незнайома, що десь ще збереглися документи, не вивченi науковцями. Я ж сама вивчала життя цього отця, читала документи, тому не могла змовчати.
Якщо комусь ввижаються серед форумчан того сайту я, Катерина, або якийсь диякон чи священик УАПЦ – то це проблема з мiзками тих людей.
Я чула – не знаю, чи правда – що там серед форумчан та форумчанок багато вiртуальних клонiв, створених з метою “масовки” для форуму. Зрештою, так само, як на сайтах Бабинського-Антошевського.
Загалом на РвУ нудно. Адмiн сайту на ймення Юра Ч. назива себе прихожанином УПЦ-МП, але в той же час ганить одночасно й УПЦ-МП, й УАПЦ, але зате активно хвалить УПЦ-КП та УГКЦ (думаю, що не за просто так). Дивна логiка, чи не так? – щось на зразок Iсиченка виходить, якийсь вибiрковий екуменизм у нього.
Зрештою, я чула, що Зуев, створена за його кошти пiар-база – сайт “РвУ” та Евстрат – це одна й та ж сама компашка. У них одна мета – створити у випадку смерти Фiла (або ж у випадку смерти Володимира Сабодана – бажано для них, звичайно, щоб обидва померли одночасно) якесь псевдоавтокефальне вiдгалуження УПЦ-МП та включити до нього УПЦ-КП. Не знаю, правда, чи вийде щось у них. Якщо буде хороший спонсор – то вийде, напевно.
“Дубно має прекрасні кафедральні собори що є не в кожному районому центрі”.
А кому вони належали, та кому вони тепер належать? собор Святого iллi та собор Покрови на Цукровому – це була вотчина Червонiя. Тепер районна влада активно стала сприяти благочинному УПЦ-КП прот. Олегу Куцелi, ось саме цей отець й вирiшуватиме, як житиметься в Дубно Михайлу Бондарчуку.
“А на рахунок усунення з посади ректора, то це, скорше, продовження інтриги, які йдуть ще з листопада 2010 року й направлені проти самої семінарії в Рівному. “Дехто” підбурив студентів РДС перейти до ВДС, сподіваючись, що семінарія в Рівному, яка за останній рік розвинулася в усіх напрямках, розвалиться сама..”
А що, богословського iнституту УПЦ-МП там уже нема? Ну, що можна сказати – РДС була дiтищем Червонiя, а от помер фундатор – то й його креатура стала на ладан дихати. А для чого та для кого здалася РДС, якщо тепер уже майже нема приросту громад УПЦ-КП на теренах Рiвненщини, якщо тепер уже нема потреби у нових священицьких кадрах? Туди й напливу студентства уже майже нема.
От Луцький владика Михайло Зинкевич з метою розширення рейтингу все-таки купив для ВДС у Луцьку академiчний статус, хоча цей статус було надано абсолютно незаслужено, про це докладно сказано ось тут:
http://myh-semkiv.livejournal.com/1505.html
Правда, владика Михайло нещодавно мусив трохи “розкошелитися” – запросив викладати до Луцька маститих викладачiв з м. Львова – прот. Зиновея Середницького, прот. Любомира Хомина, також запросив викладати владик Нестора Писика та Онуфрея Хаврука.
А от Рiвному з кадрами не пощастило, на жаль. Дався взнаки й “корупцiйний скандал” 2008-2009 рр., який не додав авторитету митр. Евсевiю та РДС, також усунення прот. Iгоря Швеця теж негативно позначилося на становищi РДС. Олексй Мензатюк, як настоятель Пляшевського монастиря, недостатньо уваги надавав проблемам РДС, та й отець Никон Гайдай його намагався “пiдсиджувати”.
Ну й результат ви отримали.
А владика Данило Чокалюк починав розбудову РДС досить непогано. Ну хто ж знав, що його справу занедбають?
Пані Катерино скиньте будь-ласка все що маєте про Гаврила Костельника.
sacerdote13@gmail.com Наперед вдячний
У 1993 році Святіший Патріарх Мстислав пиїздив в останнє в Україну серед супроводжуючих його осіб був диякон Тарас Наумко. Я нележав до осіб які в Києві опікували Патріарха.
Ми подружились з отцем дияконом він подарував мені требнік і підписав його навіть ми трошки переписувались…
Чи це не Ви Отче Тарасе ?
НІ … хоча ми знайомі … ЛРД згадайте
Перепрошую ! А що таке ЛРД ?
ЛРД – Лаборатория реактивного движения НАСА Джерело.
Я не такий прониклевий чи прозорливий як Ви, тому Ваш натяк про ЛРД , я не зрозумів !
Якщо люди знайомі то чому не нагадати просто ?
Скажіть будь-ласка можливо хтось знає де буде Владика Михаїл, в якому соборі чи місті
Пані катерина(зелена) в деяких речах пише маразми і то ще такі…звідки ви знаєте про рівень викладання в РДС ви ,що там навчаєтесь? навіщо Рівненський єпархії студенти семінаристи коли місць нема, а протаке слово як підростаюче покоління достойна заміна Пастирів які вже не зможуть служити ви думали? чи , що підемо до ВДС з протянутою рукою…….
Чому буде? Він уже служить у кафедральному соборі м.Дубно і сьоїть питання про його призначення на ректора Рівненської семінарії.