Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Слава Ісусу Христу! Сьогодні дві урочисті події заставляють хвилюватися нашій побожній душі християнській, і закликають нас роздумати над ними. Перша подія – це свято Всіх святих в землі Українській прославлених. Оскільки в другу неділю по Зелених святах вшановуються всі святі нашої землі; друга подія – це вшанування чудотворного образу Божої Матері Тернопільської, «Плачучої».
Ми сьогодні чули з прочитаного Божественного Євангелія, як Господь кликав за собою учнів. Збирав їх довкола Себе. І оте Христове «Ідіть за Мною» – яке воно всесильне! От вони залишають все: свій промисел, човни, неводи, родини, свої домівки, і йдуть на цей заклик Христа. Ми сьогодні можемо тільки уявити той великий похід, який триває вже дві тисячі років. Сказав Господь «Ідіть за Мною» – і за Ним пішли святі апостоли, пішла Матінка Божа, пішли жінки-мироносиці, служачи Йому.
Він казав «Ідіть за Мною» – і за Ним пішли великі апологети перших трьох століть християнської історії, починаючи від первісної Церкви, залишаючи все, і нічого не боячись. Тому що майже всі поклали своє життя за утвердження віри Христової на землі. «Ідіть за Мною», – сказав Господь до великих святителів і учителів Церкви золотої доби християнської історії. І вони пішли за Ним. Уявімо собі, Афанасій Великий шість разів був засуджений і сидів у в’язниці. Іоан Золотоустий помер в ув’язненні. Василія Великого постійно переслідували і страшили тим, що заберуть в нього майно, і пошлють його в заслання. Коли це не помагало, то казали: «Ми тебе вб’ємо». А він казав: «Це для вас смерть страшна. А для мене смерть – це здобуток. Тому що вона поєднає мене з Христом, Котрому я вірю». «Ідіть за Мною», – сказав Господь до великих подвижників Церкви Христової – і вони пішли за Христом.
Але ніскільки це почесно, і наскільки це величаво, що вже більше як тисячу років і до нашої землі і до нашого українського народу промовив Господь: «Ідіть за Мною». І до того походу з кожного покоління почали приставати люди, українці, котрі повірили в Господа. Це сьогодні ми в спокою віримо. Ті неспокої, що були якісь два десятиліття тому тут в Галичині, вже минулися. Але, в більшості, прийшла свята неділя – і серце й душа тягнуться до храму, до Господа. Отут звершується те саме: Христос стає перед нами, і каже: «Йдіть за Мною». І люди відчувають це запрошення, цей заклик Господній, і йдуть за Ним.
