7 квітня 2011 року, п’ятої седмиці Великого посту, Православна Церква відзначає одне з дванадесятих свят – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Цього дня преосвященний Афанасій, єпископ Харківський і Полтавський УАПЦ, у Свято-Вознесенському храмі села Куликове відслужив Божественну Літургію. Співслужили владиці ігумен Антоній, секретар єпархіального управління, ієреї Герман Риндін, Сергій Ярош та диякони Олександр Горай і Миколай Мельниченко. Після запричасного cтиха, Владика Афанасій виголосив проповідь про свято Благовіщення та його духовний зміст.
«Блага вість, яку приніс архангел, була одночасно й страшною настільки, що потрясла не тільки душу Марії, яка не знала до того чоловіка, а й увесь світ, і цей світ вустами непорочної Діви, запитав: «Як же станеться це?» (Лк. 1:34), – сказав Владика у своєму повчальному слові. – Запитання закономірне, адже й дійсно, як же таке може статися з чистою дівою? І коли архангел відповів Їй, що «Дух Святий зійде на Тебе…», вона смиренно віддала Себе в руки Божі, бо такою непохитною була Її віра. Вона й віддала Богу все Своє життя, Свою долю, Свою волю, цілковито увірувавши в сказане архангелом, посвятивши Себе великому ділу спасіння Свого народу від погибелі, від римського рабства, а ще більше, як потім виявиться, спасіння всього людства від розтлінного рабства гріха, в якому воно потопало. Але тут принагідно нагадати й слова Єлизавети, сказані Марії при зустрічі: «Блаженна Та, що увірувала, і сповниться Їй пророковане від Господа…» (Лк. 1:45).
Чого ми не можемо сказати про себе, бо не маємо такої глибокої й цілісної віри, яку мала Марія, тому й не отримуємо від Господа те, що могли б мати, якби була в нас істинна віра… В Діві Марії ми маємо приклад того, як можна цілковито віддатися Божій волі… Через Пречисту Діву Марію Бог дарував світові велику радість спасіння, і ця радість ніколи не припиниться, не виснажиться, бо черпається з вічного Джерела Божої Любові, а Джерело це – Сам Господь наш Ісус Христос, Який у величній Тайні причастя Тіла й Крові Своїх дає нам вічну поживу для спасіння у життя безсмертне. «Радій, Благодатна, Господь із Тобою, а через Тебе й з усіма нами!»
По завершенні Літургії єпископ Афанасій зі священством відслужив водосвятний молебень з акафістом Благовіщенню. В богослужінні взяло участь сорок двоє богомольців, а восьмеро з них прийняли причастя святих Христових Тайн.
8 квітня, в рамках вшанування пам’яті гетьмана України Пилипа Орлика, автора першої в світі демократичної Конституції (1710 рік!), преосвященний Афанасій, єпископ Харківський і Полтавський, разом із представниками Полтавського об’єднання громадських організацій, побував у селі Орлик – помісті славного гетьмана. Владика Афанасій відвідав народний музей села, розміщений в місцевій школі, та оглянув експозицію, яка розповідає про життя й діяльність яскравого послідовника гетьмана Івана Мазепи, Пилипа Орлика, який все своє життя віддав справі визволення українського народу з-під московського ярма.
В «Маніфесті до європейських королів» Орлик писав: «Ми не можемо дивитися холоднокровно на нещастя, яким піддана наша нація, на порушення її прав у багатьох випадках…», тому, «коли за допомогою Господа Бога козацька нація буде обновлена в своїх правах, ми не відмовимося від посередництва безсторонніх держав для врегулювання кордонів й інших труднощів, які можуть трапитися». Але, як і в усі часи української історії, оті «безсторонні держави», на які Орлик покладав великі надії у своїх визвольних змаганнях, нічим не допомогли гетьману, котрий був змушений до кінця свого життя перебувати за кордонами своєї Вітчизни у вигнанні.
В своєму короткому, повчальному слові до присутніх в музеї, Владика Афанасій сказав, зокрема, таке: «Нехай Господь Бог благословить вас, орликівців, і всіх нас на цій правічній українській землі на важку і дуже невдячну, але благословенну працю по відродженню нашої нації як державотворчої, корінної. Адже гетьман Пилип Орлик поклав усе своє життя з молодих років саме на утвердження прав і свобод українського народу як нації, бо нація є вищою формою розвитку будь-якого народу, який усвідомлює себе таким.
І нехай наша праця, цеглина за цеглиною, міцно лягає в підмурівок, у стіни нашого українського дому. Про це мріяли гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа і Пилип Орлик, який написав першу в світі Конституцію державного устрою. І це була Конституція України! Нехай Господь благословляє нас усіх миром у душах, любов’ю і вірністю Вітчизні!».
Потім Владика Афанасій, в супроводі ігумена Антонія, секретаря єпархії, та диякона Олександра Горая, голови місіонерсько-просвітницького відділу єпархіального управління, оглянув виставку вишитих ікон та рушників місцевої вишивальниці Олександри Іванівни Петрусь, роботи якої вражають витонченістю кольорів та осмисленістю малюнка. «Я вишиваю їх з безперестанною молитвою на вустах», – говорить майстриня.
9 квітня в Свято-Вознесенському храмі села Куликове преосвященний Афанасій, єпископ Харківський і Полтавський, у співслужінні з ігуменом Антонієм (Бондарцем), ієреями Германом Риндіним та Сергієм Ярошем, дияконами Олександром Гораєм та Миколаєм Мельниченком, відслужив божественну Літургію, під час якої 63-є богомольців сповідалися та причастилися святих Христових Тайн.
Після богослужіння, Владика Афанасій, разом із духовенством єпархії, здійснив чин єлеопомазання, в якому взяли участь 79 чоловік, що прибули для соборування з різних куточків Полтавщини – Хорола (вкотре приїхали великою групою окремим автобусом), Гадяча, Шишак, Великої Багачки, Нових-Санжар, Пирятина, а також з Харкова й Київа.
І хоч Літургія та чин соборування зайняли майже сім годин, люди, наснажені благодаттю Божою, отримавши благословення Владики, з великим духовним задоволенням роз’їхалися по своїх домівках.
