Буває таке, що учні, не люблячи свого вчителя, не люблять і сам предмет, якому той їх навчає; вони погано його знають і надалі погано вчаться. А коли поміняти вчителя, то вони вчаться добре, і навіть стають відмінниками. Тому я прошу вас звернути на це особливу увагу. Ваше завдання – не просто зробити дітей вмістилищем знань. Це добре, але цього недостатньо. Ваше завдання – прищепити їм бажання і любов до науки, до освіти, до самовдосконалення навіть після того, як вони полишать стіни цього навчального закладу. Адже це дуже важливо: людина, яка припиняє вчитися, перестає бути людиною. Бо, як ми знаємо, людей і тварин суттєво відрізняє лише одне – розум. І коли той розум припиняє працювати, то людина починає втрачати людську подобу.
В той же час, дорогі учні, студенти, я щиро бажаю всім вам розуміння тої великої ролі нинішнього дня. Тому що від нього буде залежати ваше майбутнє. Ми часто бажаємо собі щастя, і віримо в те, що самі є господарями власного життя. Це правда, але правда також лише частково. Ми є господарями свого життя лише тою мірою, наскільки слухаємо тих людей, котрі над нами поставлені – наших батьків, учителів, викладачів, і згодом начальників. Тому сьогодні хочеться нагадати вам про те, що ваша доля залежить від того, наскільки якісно ви будете виконувати свої обов’язки як учнів, як студентів.
Тому що від того, наскільки ви будете розумні сьогодні, залежатиме завтрашня ваша кар’єра. Від того ж, наскільки успішною буде ваша кар’єра, залежатиме те, наскільки успішним буде ваше життя. А від успішності вашого життя залежатиме життя вашої родини – всіх родичів, дітей і навіть онуків. Тому не легковажте цим часом. Він дуже швидко минає. Крім того, молодість – це одна з найбільш небезпечних людських вад: ми думаємо, що завжди будемо молодими, здоровими, і завжди матимемо можливість щось змінити в своєму житті. Це було б добре, якби було правдою. Насправді істина полягає в іншому: Господь хоче, щоб ми всі розуміли важливість того місця, яке ми займаємо в суспільстві: якщо ми повинні бути учнями або студентами, викладачами, педагогами, то ми повинні виконувати це як обов’язок перед Самим Богом. Не перед близькими і рештою людьми. Бо, як казав апостол Павло, «Все, що чините – робіть не людям, а Богові». І в цьому для нас полягає величезна духовна наука.
Тому пам’ятаймо про те, що ми всі покликані до святості і виконання наших християнських обов’язків, яке дуже тісним чином пов’язане з обов’язками щодо наших ближніх. І коли ми приходимо навчатися, то намагаймося цінувати кожний день, який ми проводимо за партами. Тому що це є реальний шлях щоб якісно змінити наше життя. Ми сьогодні молилися за це, і віримо, що Бог, бачачи наші серця, не зможе не відгукнутися на наші прохання.
Нехай Бог благословляє нас, хай подає нам в основному розум – для того, щоб ми розуміли своє місце не лише в Церкві, але й загалом в державі. Ми сподіваємось, що незабаром складний економічний, фінансовий, політичний стан нашої держави зміниться. Але змінитися він може лише тоді, коли молоде покоління українців зрозуміє, що від них також багато що залежить. Для того, щоб потім бути лідером, треба сьогодні добре вчитися, доклавши багато зусиль, старань і терпінь, а вже потім брати не тільки владу в свої руки, але внести реальні зміни в нашій країні. Отож, бажаю вам таких сил і знань, щоб це здійснилося з нашою допомогою. Нехай Бог благословляє вас добром, щастям і силою. Слава Ісусу Христу!
Дякую за увагу. Ще раз вітаю усіх нас зі святом!
прот.Євген Заплетнюк
м.Тернопіль, 01.09.10
