Про нові церковні компроміси

За два дні до закінчення XII сесії Змішаної богословської комісії з православно-католицького діалогу з’явилися перші повідомлення про успіхи з укладення унії між Православними Церквами і Ватиканом. Том Гінеґан (Tom Heneghan of Reuters FaithWorld) повідомляє про вчорашню прес-конференцію у Відні учасників переговорів: митр. Іоана Пергамського і нового голови папської ради з християнській єдності архієп. Курта Коха.

Митр. Іоан Пергамський і Кох повідомили про великий прогрес щодо укладення нової унії. На цьому тижні експерти, що представляють православні і католицьку делегації, прийшли до висновку, що Православна Церква і католицизм готові стати «церквами-сестрами», визнають папу Римського в якості почесного глави. Католицизм повинен при цьому зберегти свої канонічні структури, літургійні та обрядові особливості, зокрема, такі як противне Євангелію позбавлення мирян Причастя Крові Господньої, обов’язкова безшлюбність духовенства і ін.

Керівники делегацій заявили, що остаточне з’єднання не відбудеться найближчим часом, але в цілому нарада Змішаної богословської комісії у Відні показала, що співпраця між прихильниками унії з того чи іншого боку стає все тіснішою.

Митр. Іоан Пергамський заявив, що між церквами немає ні тіні недовіри. Якщо ми будемо продовжувати в тому ж ключі, то Бог знайде спосіб подолати всі труднощі, що залишаються, і з’єднати наші дві церкви в повній єдності.

Як каже архієп. Кох, ми прийшли до визнання того, що на початку історії Церкви Рим відігравав особливу роль першості. Ми будемо ще обговорювати, що ця першість означає, але вже нарада в Равенні 2007 р. досягла згоди, що має бути голова, «перший», на кожному церковному рівні: місцевому, регіональному та вселенському.

З цією католицькою позицією, яка руйнує соборний устрій Церкви, відображений перш за все у Вселенських соборах, згоден митр. Іоан Пергамський. Він стверджує, що в першому тисячолітті Християнства існувало визнання особливої ролі єпископа Риму в Церкві. При цьому єпископ Риму не діяв без консультації з іншими єпископами як свого регіону, так і вселенської Церкви. Відомий екуменіст і модерніст вважає ці «консультації» папи з підлеглими йому єпископами важливим історичним відкриттям і важливим аспектом.

Учасників прес-конференції запитали про те, яку модель унії вони обговорювали під час переговорів. На це найцікавіше запитання була найнесподіваніша відповідь. Кох сказав: «Це буде великим питанням на майбутнє». Митр. Іоанн Пергамський повністю згоден з Кохом: «Модель виникне в майбутньому. Ми не діємо за визначеною заздалегідь моделлю. Єдність буде результатом не те щоб реформації, це занадто сильно сказано, але пристосування з обох сторін». Таким чином, мова йде не про відновлення єдності, яке неможливе без покаяння католиків та виправлення ними догматичних і канонічних спотворень Християнства, а про створення абсолютно нового конфесійного тіла, яке набуде невідомо яких форм.

Кардинал Кох розвиває свою думку: Католицька церква має сильного голову (папу), але, можливо, не виробила в собі такого ступеню соборності як Православна Церква. Сила Православної Церкви – в соборності, але вчення про першість не настільки сильне. Ми зможемо збагатити один одного, адже головний принцип екуменізму – це обмін харизмами, – вважає кардинал. Отже, за цією моделлю Православ’я визнає сильного голову у вигляді папи, а католицизм, можливо, сприйме якусь частку соборності.

Кардинал визнав, що для католиків питання про першість папи, на відміну від соборності, це питання богословське, а не канонічне. Це визнання по суті справи вибиває ґрунт з-під ніг уніатів, оскільки, визнаючи першість папи, «православні» уніати визнають новий догмат, а не просто канонічну норму.

З Кохом, як завжди, згоден митр. Іоан: Православні мають посилити свою вселенську єдність і розвинути свою концепцію першості. А католицька сторона, можливо, повинна посилити соборний вимір. Незрозуміло, як митр. Іоан має намір досягти розвитку в Православ’ї вчення про першість в папістському ключі. Але зате цілком очікувано митр. Іоан виступив з викриттям Православ’я в браку вселенської єдності. Перешкодою для цієї «єдності» під керівництвом Константинопольського Патріарха митр. Іоан вважає ні багато, ні мало автокефалію, особливо з націоналістичних мотивів. Тобто новій «єдності» заважає існування Руської, Болгарської, Сербської Помісних церков. Ось цю проблему з «автокефалією» митр. Іоан Пергамський має намір розв’язати на очікуваному згодом Всеправославному Соборі.

На цьому тижні близько 30 православних і католицьких богословів взяли участь в обговоренні питання про першість папи над Вселенською Церквою. Відень став одним з ключових етапів у переговорах щодо укладення унії, що почалися в 1977 р. Перший крок був зроблений у 1982 р. з прийняттям спільної декларації «Таємниця Церкви та Євхаристії у світлі Таємниці Святої Трійці». З того часу вироблено і схвалено низку спільних документів, що містять поступки Православ’я католицизму, зокрема, сумнозвісний Равеннський документ 2007 р., не підписаний до речі, Російською Церквою.

З 2008 р. обговорюється так званий «Критський» документ щодо визнання першості папи Римського, оприлюднений лише завдяки витоку інформації на початку 2010 р. Тоді представники православного модернізму, зокрема, митр. Каллістос (Уар), і католики різко осудили розкриття деталей унії з Римом.

На вчорашній прес-конференції учасників Віденських переговорів на питання про те, чи буде оприлюднений якийсь документ за результатами підготовки унії, було дано очікувану негативну відповідь. Тепер можна бути спокійним: у найближчі два роки перед наступним засіданням Спільної комісії нам будуть розповідати про те, що Православ’ю нічого не загрожує.