14 серпня на свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, Всемилостивого Спаса й Пресвятої Богородиці, Семи мучеників Маккавеєвих, а також 19 серпня на свято Преображення Господа Бога нашого Ісуса Христа, преосвященний Афанасій, єпископ Харківський і Полтавський, відслужив водосвятні молебні та здійснив освячення меду, плодів та іншого приношення в селі Куликове під Полтавою, де зареєстровано релігійну громаду УАПЦ. Молебні відбулися на подвір’ї контори місцевого господарства, в якій тривають ремонтні роботи по облаштуванню тимчасового храму для богослужінь.
- Всі ми знаємо, що Бог один, але й у Бога в Царстві Небесному є різні обителі. Тому й наша Вітчизна – Україна, ставши незалежною державою, потребує такої духовної обителі – рідної Української Автокефальної Православної Церкви, яку раніше нищили вороги, нищили й, начебто, свої брати і сестри, та й за нинішніх часів нашій Церкві нелегко живеться, – сказав під час розмови з вірянами владика Афанасій.
– З перемоги на Куликовому полі Русь почала звільнятися від тяжкого монголо-татарського ярма. Може, за Промислом Божим, і наш український народ переможе нинішнє духовне ярмо, адже недарма після тривалого занепаду першу громаду нашої Автокефальної Православної Церкви на Полтавщині зареєстровано саме в селі Куликове.
І зараз ворог українського православ’я біснується, бо одержимий бісом гордині й озлоблення, а ми з миром в душі та з любов’ю в серці будемо навертати наш боголюбивий український народ до рідної Церкви.










Такий був відданий УПЦ КП ,а тепер смішиш людей – зрадник і розкольник окаянний,, покайся, Бога побійся.
А ти хто такий, щоб архієрея осуджувати? Тобі скільки років, хлоп’я, що ти осуджуєш того, хто не один десяток років людям будь-якого стану та віку допомагав жити. Тоді, коли від крику та болю розривалася душа, коли жити не хотілося він підставляв своє плече і просто виносив із лиха на своїх руках. А ти, що ти вцей час робив – лаяв та поливав багном. О, друже, це ти, я бачу, вмієш робити досконало. Бо іншого від тебе я нічого не бачу та й, напевне, і не побачу. А про діяльність свого Владики судити мають право ті, які знаходять у ньому таку колосальну підтримку, таку духовну опору, якою тобі не стати і до кінця твого життя.
Ваше преосвященство, нехай Господь Бог підтримає Вас на Вашому такому нелегкому архіпастирському служінні. А все зло зависників до них і повернеться. Ваші ж прихожани, Ваша паства Вас підтримує та буде старатися допомагати Вам у Ваших трудах на ниві Христовій!
Читаючи коментар так званого “православного” стає страшно за цю людину, хай навіть нікчемного і біснуватого ханжу. Ти, “православний”, мабуть в очі не бачив Владику Афанасія і нічого не знаєш про його життя і служіння, а нестримуєш свого язика у злослів’ї.
Що ж, спеціально для тебе Господь промовив ось ці слова:
“Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе. Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.” (Мф.12 34-37)
“Православний”, це тобі не безсоромний збоченець Роман Балащук (Вінницький “Митрополит”), а справжній подвижник віри і благочестя. Вважай на кого злословиш, якщо не хочеш накликати на себе гнів Божий.