Тому так важливо, щоб держава подбала про Церкву. Адже Церква була розгромлена, знищена, змордована так, що й дотепер не може стати на ноги. Бо ті будівлі, де були розміщені духовні навчальні заклади, тепер перебувають хтозна в якій владі.
Подивіться, як Росія, зрозумівши, що таке духовна сила, дбає про свою Церкву. І подивіться, як дбають у нас. Дбають, але про чужі Церкви, але ніяк не про свою рідну – українську. Забули, що не може бути море матерів. Матір є одна! І цією матір’ю є та Церква, яка впродовж свого існування разом з своїм народом ділила і радощі і печалі.
Люби свою Церкву. Люби Україну. Люби український народ. І роби все для того, щоб наші люди були гідними громадянами і нашої земної Вітчизни, і своєї Вітчизни небесної.
Тому, отче Андрію, перед тобою відкривається поле тяжкої праці. Ти не повинен ніколи падати духом, впадати у відчай, але мусиш надіятись на Христа. Не на свої людські сили, не на свій розум. Бо тоді Господь не буде тобі допомагати, не буде тебе спасати, якщо ти не попросиш Його і не будеш на Нього надіятись.
Що б не було – пам’ятай, що найголовніше для тебе – бути вірним українській Церкві і працювати для власного народу. Якщо ти працюватимеш на свою землю і своїх людей, то тоді ти будеш духовним сином Господа Ісуса Христа.
Нехай Той, в Чиїх руках утримується весь всесвіт, піклується за тебе, за твоїх рідних і близьких. В часи скорбот нехай Він тобі дає радості. А коли будуть великі радості – хай посилає і скорботи, щоб ти розумів, що кожен з нас, народжених на цій землі, повинен без будь-яких заперечень і нарікань нести той хрест, який дає йому Спаситель. Бо знаємо, що Господь дасть нам ті сили, які потрібні для несення цього хреста.
Люби свою Церкву. Люби Україну. Люби український народ. І роби все для того, щоб наші люди були гідними громадянами і нашої земної Вітчизни, і своєї Вітчизни небесної.
Молися до чудотворної ікони Божої Матері Тернопільської. Вона завжди опікується тими, хто звертається до Неї з проханнями про підтримку. Ти завжди відчуватимеш Її присутність в своєму серці, і Вона буде тебе укріплювати і заставляти ревно працювати для добра нашої української громади.
Я щиро бажаю тобі успіхів на духовній ниві. І щоб кожний день твоєї праці на благо нашого народу приносив тобі духовне задоволення. Нехай Господь благословляє довгі роки твого життя, і дарує тобі і духовну радість і людське щастя.
Блаженнійший митрополит Мефодій, митрополит Київський і всієї України
29.08.10
