Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри, читаючи Святе Письмо, ми з вами бачимо, що усі слова, які говорив Господь і Спаситель наш Ісус Христос, досить умовно, звісно, можна поділити на два, типи. Перший тип слів – це ті, які Він говорив немовби будучи лише людиною; інший тип – це ті слова, які Він говорив як Бог, як Той, Хто має владу. Адже Він одночасно був і правдивим Богом, і правдивим Чоловіком.
І от я хочу нині пригадати для вас епізод, як одного разу Господь сказав слова, що стосувалися Його божественного післанництва. Він промовив їх людям, говорячи як Бог. Ці слова були такі: «Не шукайте, що вам їсти, що вам пити, у що одягатися.[...] Перш за все шукайте Царства Божого і правди його, а все решта вам додасться».
Сьогодні наша молода держава святкує дев’ятнадцяту річницю свого народження. Нині багато людей святкуватимуть це, в чомусь і особисте, свято нашої перемоги. Але, на превеликий жаль, не все ще у нас добре: ми бачимо перед своїми очима, що все те, про що ми так мріяли, не є так добре, як ми цього сподівалися. Ми думали, що незалежність нашої держави зробить нас щасливими за три чи за п’ять років, або, щонайбільше, за десять. Та ось, ми бачимо, що минуло вже майже двадцять років, а, все одно, наше життя є не таким, про яке ми мріяли.
Сюди, в цей храм ми прийшли піднести свої молитви до Премудрого Творця і попросити в Нього благословення і того основного, чого бракує кожному з нас. І відповіддю на питання «Чому ми сьогодні так живемо?» Господь нас якраз і підбадьорює. Він каже шукати найперше Царства Божого і правди його, а все решта додасться… Адже ми нині живемо так, ніби ми шукаємо лише того, що нам їсти, пити, в що одягатися, і думаємо, що Царство Боже якось “автоматично” додасться нам.
Тобто ми перекручуємо слова Христові навпаки, віримо, що Господь зможе Свої слова злегковажити. Та ми бачимо, що вся людська історія крутиться довкола слів Господніх. І немає там жодного слова, жодної йоти, які б не сповнилися. В Святому Письмі нема такої фрази, яка була б порожньою, і не мала б ніякого значення. І коли ми згадуємо слова «Шукайте перш за все Царства Божого…», то ми в цих словах можемо і знайти пояснення того, чому ми з вами так погано живемо.
Ми багато сподівалися на відродження держави, і свято вірили у те, що це відродження зможе принести в наше життя реальні зміни – не тільки економічні, не тільки емоційні, але й духовні. Але Господь Бог, мабуть, вважає, що ми ще недостатньо готові до цього. Є декілька причин такого нашого економічного життя.
Перша причина в тому, що ми не маємо єдиної Церкви. Наш багатомільйонний народ поділений. А Церква, замість того, щоб людей єднати, вона, через амбіції окремих ієрархів, є роз’єднаною. Господь же, чуючи наші молитви, бачить, що наші уста промовляють до Нього, а серця перебувають далеко. Ми не можемо поділити між собою першість. Також на українську Церкву нині претендують різні закордонні центри. І лише одна єдина наша Українська Автокефальна Православні Церква турбується про народ. Тільки наша Церква в особі Предстоятеля працює над тим, щоб служити нашому народові. Решта церков виконують волю своїх особистих начальників – чи то в Москві, чи то у Ватикані, чи ще деінде. Тільки наша Церква працює над тим, щоб люди розуміли важливість того, щоб бути членами Церкви Христової і в той же час сповідувати віру своїх батьків і прадідів.
День незалежності України – це свято для людей різних віросповідань. Але вважати його по праву своїм можуть ті люди, які працюють над зміцненням і зростанням нашої України. Хто ж ті люди? Це ті православні християни, котрі дотепер не зрадили свого первородства, не йдуть і не продаються за рублі, долари та євро в духовне рабство представникам інших народів та держав.
