Вітаючи усіх відвідувачів “Української Автокефалії” з грядущим святом Успіння Пресвятої Богородиці, пропонуємо вам більше дізнатися про його особливості з нашої нової статті. Як відомо, Успіння Пресвятої Богородиці – велике свято Православної Церкви, належить до числа дванадесятих. Святкується воно 15 серпня (28 серпня нов. ст.). Свято присвячене Успінню – праведній кончині Божої Матері.
Походження Плащаниці Пресвятої Богородиці
До моменту Своєї смерті Богородиця жила в Єрусалимі, відвідувала для молитов Голгофу і Гріб Господній. За переданням, одного разу під час молитви Їй з’явився архангел Гавриїл, який повідомив, що через три дні Вона «відійде до Христа Бога». Заспокоюючи Марію, щоб Вона була готова до Свого смертному часу, архангел сповістив Їй:
«Син Твій і Бог наш з архангелами і ангелами, херувимами і серафимами, з усіма небесними духами і душами праведних зачне, Тебе, Матір Свою, в небесне царство, щоб Ти жила і царювала з Ним нескінченний час.»
В ознаменування своїх слів архангел вручив Богородиці гілку райського древа, сказавши, щоб нести її перед труною Богородиці при похованні.
Про отриману від ангела звістку Діва Марія повідомила Йосифу Аримафейському. Бажаючи бачити перед смертю апостолів, Вона звернулася з молитвою до Бога і «Божі, ангели підхопили апостолів, які були розійшлися з проповіддю Євангелія до кінців світу, і на хмарах принесли їх до Єрусалиму, поставивши на Сіоні перед дверима дому, де мешкала Матір Божа». Попрощавшись з усіма близькими і зробивши розпорядження щодо Свого майна, Богородиця приготувалася до смерті.
Раптово у світлиці заблищало невимовне світло Божественної слави, яке затьмарило світильники. Ті, кому було відкрито це видіння, вжахнулися. Вони бачили, що покрівля світлиці відкрита і слава Господня сходить з неба, – Сам Цар слави Христос зі Своїми десятками тисяч ангелів та архангелів, з усіма небесними силами, зі святими праотцями і пророками, які колись сповіщали про Пресвяту Діву, і з усіма праведними душами наближався до Пречистої Своєї Матері. Після цього Діва Марія мирно спочила.
Поховання Богородиці апостоли здійснили в гробниці, де спочивали Її батьки Йоаким і Анна та дружина Йосифа Обручника. Пречисте тіло Діви Марії урочистою процесією несли на ношах через Єрусалим, про що доповіли первосвященикам. Скерована ними варта не змогла розігнати процесію завдяки диву: «Круг з хмари, що плив повітрям, спустився на землю і немов стіною оточив як святих Апостолів, так і інших християн». Священик Афонія, котрий проходив повз процесію, спробував перекинути ноші, але його руки були відсічені невидимою силою. Після розкаяння він дістав зцілення і визнав себе християнином. Після поховання апостоли закрили вхід у печеру каменем і відбули звідти.
Існує православне передання, що на третій день після поховання Богородиця з’явилася апостолу Фомі і кинула йому для втішення Свій пояс з Неба. У похованні Богородиці апостол Фома участі не брав. Він прийшов до Єрусалиму на третій день, і на його прохання апостоли відкрили гробницю, щоб він міг попрощатись з Дівою Марією.
