Цими днями в інтернеті з’явився оновлений веб-сайт Хмельницької єпархії УПЦ КП. Ми не можемо без уваги оминути такої події, оскільки, насправді, цей ресурс став досить показовим, і ось в якому плані. Справа у тому, що раніше жоден з інтернет-сайтів “Київського Патріархату” не наводив, або навіть не робив спроб, публічно оголосити статистичні дані про свою єпархію. А як, напевне, вам уже відомо, нині майже усі єпархії УПЦ КП свої веб-сторінки таки мають. Враховуючи усю важливість теми, усім православним українцям дуже важливо знати не лише які ми є, але й скільки нас. Тому, ми з нетерпінням будемо чекати і наслідування цього чудового прикладу іншими владиками.
Отже, сьогодні ми з вами разом поміркуємо над статистикою однієї з найбільших єпархій Київского Патріархату.
Як переконує нас статистична інформація з сайту Хмельницької єпархії УПЦ КП:
«Загальна кількість парафій по Хмельницький єпархії: 218 – офіційно зареєстрованих в органах державної влади та 19 – фактично діючих, що на даний час не зареєстровані офіційно в органах державної влади, тобто всього 237 парафій (станом на 2009 р.)».
В розділі про парафії можна прочитати таке:
Парафій зі статусом «без приміщення» – 76
«вакантна» – 44
«без приміщення» + «вакантна» – 30.
Якщо додати числа цих всіх парафії, то вийде рівно 150 парафій – тих, де відбувається служіння або під відкритим небом (а про це й не згадується), або там немає священика. Тобто 218 – 150 = 68 нормально діючих храмів (пристосованих приміщень, домових церков тощо).
З розширеної інформації про духовенство єпархії можна дізнатися й інші цікаві та показові речі:
Загальна кількість священнослужителів – 109. Причому, з них 10 осіб мешкають в інших областях. Практично всі священики «приписані» служити в одній парафії, за винятком п’ятьох, три з яких не мають жодного місця служіння, а два – мають по дві парафії (хоча в розділі «Парафії» подано інформацію, за якою значна кількість священиків служить в кількох парафіях одночасно).
Так, є парафії, які мають по 2 і більше священнослужителів (як, наприклад, в кафедральному соборі їх є 3, або в окремих – де священиками є батько й син тощо); однак рекордним за цим показником є храм арх. Михаїла м. Хмельницького по вул. Курчатова, де їх числиться аж 7, а з них 5 (!) мешкають за цією ж адресою.
Отже, якби на кожній парафії був принаймні один свій священик/диякон, то їх назбиралося б аж 106 (не враховуємо 3-ох «безхозних» священиків). Якби звести дані по кількості священства при кожному храмі, та підбити кількість парафій виходячи з цього показника, то, ймовірно, знову можна отримати цифру, близьку до 68.
Висновок: лише на підставі відомостей поданих на офіційному сайті можна впевнено говорити про статистику кількості парафій Хмельницької єпархії, як завищену щонайменше вдвічі.
А враховуючи те, що Хмельницька єпархія – одна з найбільших і найпотужніших, та навіть і найспокійніших в плані міжконфесійних конфліктів, то можна припускати, що в решті єпархій УПЦ КП стан справ далеко не кращий.
А й справдi, що дає УПЦ-КП три єпархії на Тернопільщині? Систему паралельних благочинь, наприклад. Так, у м. Кременець, як я знаю, два паралельних благочиння: перше благочиння – Нестора Писика, благочинний Володимир Буграк, а друге благочиння – Йова Павлишина, благочинний Iван Мазурчук. Система паралельних благочинь – повязана з фiнансами перш за все. Як результат, з Кременеччини надходить побiльше грошей, та й цього мало длдя окремих владик, саме тому там – шалена текучка кадрiв.
Дивно, але Фiл всюди прагне створювати ще й “паралельнi громади” – для . Так, у Луцьку створено ряд громад, паралельних до УАПЦ.
А про ту історію з Матфеєм Шевчуком, коли він був намісником Феодосіївського та гвалтував вихованців семінарії і його записали на плівку, невже в УПЦ-КП не знають? Так от, цю плівку перед самою архиєрейською хіротонією Матфея Шевчука принесли до Філарета семінарісти з відповідним рапортом. На плівці Матфей Шевчук умовляє одного семінаріста на сексуальний контакт, а потім застосовує силу разом з ієромонахом Антонієм Голдобіним. Яка реакція Філа? Філька відрахував цих семінарістів з семінарії, а Матфея Шевчука поставив єпископом! За Матфея Шевчука стали горою інші “голубки” Євстратій Зоря та Вадік Рудюк. Може, новим владикою буде ієромонах Антоній Голдобін?
А Матфей Шевчук проявив себе ще у Волинськiй ДС УПЦ-КП. Викладав тогочасний iгумен Матвiй у 2000 р. порiвняльне богослiв”я, для четвертого курсу (основне, моральне та догматичне богослiв”я були зарезервованi виключно за братами Нiдзельськими, а от порiвняльне уступили Матфею). Запрошував на екскурс у свою Свято-Юрську полкову церкву у Володимирi-Волинському. Ще Матфей говорив про те, що треба вiдроджувати монастир при храмi Рiздва Христового у м. Володимир, тому запрошував до себе молодих “послушникiв” – мовляв, для того, щоб сформувати з них чернечу громаду (правда, згодом при тому храмi у 2002 р. було утворено жiночий монастир, гей-община там не прижилася). Дехто погоджувався, до речi, й Матвей окремих юнакiв возив власною машиною до Володмимира, що бувало далi – не знаю) Напевно, це були найбiльш толерантнi семiнаристи))
Торкаючись теми голубизни, нагадаю вам про те, що мало не став вiкарним владикою для Донецька у липнi 2009 р. Донецький благочинний УПЦ-КП iгумен Iгнатiй (Воловенко). Житель Донецька Дмитро Черевик, парафіянин УПЦ-КП, член проводу ГО «Тризуб», написав Фiлу вiдкритого листа з цього приводу, в якому писав про гомосексуальне минуле отця Гната. Як писав Черевик про Гната, головне, що той робить – це гвалтує дівчат та хлопців, своїх студентів, користується при цьому посадою викладача у ВУЗі. Ось таке життя-буття духовенства УПЦ-КП.
Оновлений коментар. А й справдi, що дають УПЦ-КП три єпархії на Тернопільщині? Систему паралельних благочинь, наприклад. Так, у м. Кременець та Кременецькому районi, як я знаю, два паралельних благочиння: перше благочиння – Нестора Писика, благочинний Володимир Буграк з Хрестовоздвиженського храму, а друге благочиння – Йова Павлишина, благочинний Iван Мазурчук з села Лосятина. Система паралельних благочинь – повязана з фiнансами перш за все. Як результат, з Кременеччини надходить побiльше грошей, та й цього мало для окремих владик, саме тому там – шалена текучка кадрiв.
Дивно, але Фiл всюди прагне створювати ще й “паралельнi громади” – для того, щоби при вдалому випадку захопити чужий храм. Так, у Луцьку створено ряд громад, паралельних до УАПЦ – св. Параскеви у Милушах, та Преображення Господнього у Змiiнцi, а згодом, у 2008 р., прикриваючись ними, владика Михайло захопив два однойменних храма УАПЦ. У Рiвному В. Червонiй, утворивши паралельну до УАПЦ громаду св. першомученика Стефана, намагався силою забрати в УАПЦ кладовищенський храм св. Стефана поблизу Покровського собору – але отримав облизня.
А про ту історію з Матфеєм Шевчуком, коли він був намісником Феодосіївського та гвалтував вихованців семінарії і його записали на плівку, невже в УПЦ-КП не знають? Так от, цю плівку перед самою архиєрейською хіротонією Матфея Шевчука принесли до Філарета семінарісти з відповідним рапортом. На плівці Матфей Шевчук умовляє одного семінаріста на сексуальний контакт, а потім застосовує силу разом з ієромонахом Антонієм Голдобіним. Яка реакція Філа? Філька відрахував цих семінарістів з семінарії, а Матфея Шевчука поставив єпископом! За Матфея Шевчука стали горою інші “голубки” Євстратій Зоря та Вадік Рудюк. Може, новим владикою буде ієромонах Антоній Голдобін?
А Матфей Шевчук проявив себе ще у Волинськiй ДС УПЦ-КП. Викладав тогочасний iгумен Матвiй у 2000 р. порiвняльне богослiв”я, для четвертого курсу (основне, моральне та догматичне богослiв”я були зарезервованi виключно за братами Нiдзельськими, а от порiвняльне уступили Матфею). Запрошував на екскурс у свою Свято-Юрську полкову церкву у Володимирi-Волинському. Ще Матфей говорив про те, що треба вiдроджувати монастир при храмi Рiздва Христового у м. Володимир, тому запрошував до себе молодих “послушникiв” – мовляв, для того, щоб сформувати з них чернечу громаду (правда, згодом при тому храмi у 2002 р. було утворено жiночий монастир, гей-община там не прижилася). Дехто погоджувався, до речi, й Матвей окремих юнакiв возив власною машиною до Володмимира, що бувало далi – не знаю) Напевно, це були найбiльш толерантнi семiнаристи))
Торкаючись теми голубизни, нагадаю вам про те, що мало не став вiкарним владикою для Донецька у липнi 2009 р. Донецький благочинний УПЦ-КП iгумен Iгнатiй (Воловенко). Житель Донецька Дмитро Черевик, парафіянин УПЦ-КП, член проводу ГО «Тризуб», написав Фiлу вiдкритого листа з цього приводу, в якому писав про гомосексуальне минуле отця Гната. Як писав Черевик про Гната, головне, що той робить – це гвалтує дівчат та хлопців, своїх студентів, користується при цьому посадою викладача у ВУЗі. Ось таке життя-буття духовенства УПЦ-КП.
Катерино, ти вже забазікалась під край.
За владик Матфея Шевчука, Євстратія Зорю, Димитрія Рудюка і Адріана Старину ти не соромишся писати, а за свого Романа Балащука ти ніби нічого не знаєш.
Може ти не знаєш, що рік тому Роман Балащук зі своїм сожітєлєм Сєрожою так гвалтував молодого ставленика, що той повішався (чи повішали) на колючому дроті?
Коли ти вже закриєш свою гнилу пельку, як в тебе пальці не покрутить, клята бабо?
Афери з паралельними громадами – це величезна пагуба, на жаль. Ось яскравий приклад, коли такий “паралелiзм” став причиною побиття священика УАПЦ прихильниками УПЦ-КП:
http://www.visnyk.lutsk.ua/content/view/2485/2733/
Про захоплення прихильниками УПЦ-КП храму в Милушах поблизу Луцька та вигнання владики Iоанна Белея уже надруковано довiдку ось тут:
http://www.hierarchy.religare.ru/h-orthod-uaocv.html
Правда, про роль владики Михайла там не вказано, та й дата рейдерського захоплення храму в Милушах подана неправильна – 2009 р., а не 2008 р.
Ще один приклад з паралельними громадами у Луцьку. У 1991 р. владика УАПЦ Миколай (Грох) на прохання Луцького братства освятив мiсце для вiдбудови спаленого у 1982 р. храму Преображення Господнього на Черчицькому кладовищi, на теренах давнього Черчицького монастиря. Громаду УАПЦ було зарегiстровано того ж року. Через проблеми з грошима храм не будували. У 1997 р. було вирито котлован на теренах, де була давня церква. У 1999 р. частина громади перейшла до УПЦ-КП й утворила паралельну Преображенську громаду. Новопризначений настоятель Борис Григлевич у 1999 р. розпорядився вiдкрити тимчасову капличку поряд з кладовищем, що здивувало парафiян, адже мiсце для будови освячувалося на кладовищi, в урочищi “Монастирище”. Згодом за певну суму Борис Григлевич у 2003 р. дав згоду на те, щоб мiсце старого храму на кладовищi, освячене у 1991 р. владикою Миколою (Грохом), де вже було вирито котлован для будови нового храму УАПЦ, використовувалося для поховання мiсцевих людей (хоча ранiше там не дозволялося ховати, всi старi поховання ще у 1997 р. при риттю котловану було усунуто, перенесено). Хоча ця дiлянка на законних пiдставах не належала УПЦ-КП, бо оспорювалася ще й громадою УАПЦ. Таким чином, пан Григлевич вирiшив позбавити громаду УАПЦ можливости побудувати на кладовищi храм. На даний час мiсце давнього храму та Черчицького монастиря зайнято могилами новопредставлених людей, хоча там мiг би бути храм УАПЦ, якби не провокацiя з боку УПЦ-КП. Ось таке церковне рейдерство фiларетовцiв.
Якщо говорити правду,то в Україні немає такого регіону,де УПЦ-КП становила б більшість.Навіть на Волині єпархії МП вдвічі більші від єпархій КП.
Назвіть хоч один регіон,де КП більша за МП чи за уніатів.
Я згодна з Петром, областей таких нема.
Хоча офiцiйна статистика твердить, що такий регiон – це Галичина:
http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/25/theme_25_3_03.php?code=25&ind_page=stattables
Але ж плутанина з паралельними громадами – вона тут також вiдобразилась.
Можна вказати лише окремi райони Галичини, в яких УПЦ-КП переважила за числом громад (пiдкреслю: саме громад, а не типових церков): Буський, Городоцький, Дрогобицький, Камянко-Бузький, Радехiвський, Сколевський, Сокальський, Туркiвський. Як бачимо, саме в тих районах Галичини, де влада найкорумпованiша – там й храми УАПЦ масово передавалися для УПЦ-КП, або для УГКЦ. Та й митрополит Петро (Петрусь) сильно нашкодив УАПЦ у 1996-1997 рр. Але в бiльшости районiв Галичини, зокрема й у Львовi, все-таки переважила УАПЦ.
У Волинськiй обл. за числом громад УПЦ-КП переважила лише у Луцьку (29 громад УПЦ-КП, та 22 громади УПЦ-МП, а також 7 громад УАПЦ), у Луцькому районi (благочинний прот. Вiктор Пушко постарався – 35 громад УПЦ-КП, 30 громад УПЦ та 4 громади УАПЦ), у Кiверецькому районi (32 громади УПЦ-КП та 25 громад УПЦ), у м. Нововолинськ (6 громад УПЦ-Кп та 3 громади УПЦ), у м. Володимир-Волинський (4 громади УПЦ-КП, 3 громади УПЦ та 1 громада УАПЦ – пiдтримка волинського населення тут дуже слабенька, бо дався взнаки шпигунський скандал, у який потрапив у 2007 р. благочинний прот. Микола Гiнайло http://gazeta.ua/index.php?id=180826
словом, прославив Володимир-Волинський далеко за його межами), м. Ковель (8 громад УПЦ-КП та 7 громад УПЦ; правда, там благочинний Петро Левочко дитину збив машиною, це його сильно скомпрометувало). Решта районiв пiдтримала УПЦ-МП.
У Рiвненськiй обл. УПЦ-КП переважила у м. Рiвне, а також у м. Дубно, у Дубнiвському, Демидiвському, Радивилiвському та Млинiвському районах (“база” електорату нардепiв Василя Червонiя, двiчi обраного вiд Дубенського виборчого округу у ВР, та Миколи Поровського, двiчi обраного вiд Млинiвського виборчого округу).
Решта районiв пiдтримала УПЦ-МП.
А взагалi, база в УПЦ-КП слабенька. Маючи таку велику допомогу влади у 2005-2010 рр., можна було б добитися й значно кращих результатiв… Але ж владики скомпрометованi. Рiвненський митрополит Евсевiй – хабарник та кагебешник. Але це ще не найгiрше. Луцький владика УПЦ-КП Михайло, наприклад, формально вступив у 2007 р. у масонську ложу.
http://gazeta.ua/index.php?id=183925 Так само, як й масоном став разом з ним й прот. Микола Гiнайло з Володимира-Волинського, агент росiйських спецслужб, якому заборонили перебувати у Польщi через це.
http://gazeta.ua/index.php?id=180826
Ось така достойна “окраса” УПЦ-КП на Волинi.
Патріарх Філарет відвідав Закарпаття
http://bereh.net/news/patriarkh_vsieji_rusi_ukrajiny_filaret_vidvidav_zakarpattja/2010-07-13-81
Катерино, ти справді клята баба. Ну як ти це все виколупуєш?
ось це http://gazeta.ua/index.php?id=183925 мене здивувало.
На фото крім Михайла Луцького красується киРило Ужгородський. От красунчик. Анекдотичне бидло.
Вчора його в Ужгороді відвідав Великий Рейдер , бо киРило дичавіти почав, на жінок прилюдно кидається, гвалтує і діти байструками по горам бігають.
http://zakarpattya.net.ua/uk-news-70064.html
Вас, Катерино, неодноразово ловили на ОГУЛЬНІЙ брехні. Не зачіпайте, прошу, особистостей.
Отче Тарасе, ну де ж тут брехня в попередньому коментi? Що, може, статистику по Рiвненщинi я неправильно подала? Чи ви просто образилися, що про Пушка я згадала добрим словом, а вас не удостоiла увагою? Колись iншим разом)
Цiкава стаття про “патрiотизм” греко-католицького владики Милана Шашика та його церковного угрупування, раджу прочитати:
http://bereh.net/publ/6-1-0-10
А також тут:
http://www.bereh.net/publ/chomu_mukachivska_eparkhija_ugkc_u_zakarpatskij_oblasti_propague_ugorskyj_fashyzm/1-1-0-36
Як бачимо, греко-католицька церква на Закарпаттi – це свого роду фiлiя угорських спецслцжб.
А щодо ордену св. Михайла, то про його масонський характер переконливо говорить отець Iов (Коновалюк) з Рiвного на свому сайтi в заявi про вихiд з УПЦ-КП за 18.04.2001 у роздiлi III. Цитую: “Насамкiнець, пiдставою для мого виходу з Київського Патрiархату є те, що її предстоятель патр. Фiларет i керуючий Рiвненською єпархiєю архиеп. Даниїл Чокалюк (i не лише вони однi в УПЦ КП) пов’язанi з масонством” (читайте й далi за текстом) http://hieromonk-job.narod.ru/Povid_Rivn_Eparh.htm
А у 2007 р. владика Михайло опустився до нечуваного кощунства – у старiй пiдземнiй криптi колишнього луцького собору св. Iвана Богослова (недобудованого храму ХVІІІ століття, нинi недiючого) органiзував обряд посвячення в масони. http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=694
А там же захоронені луцькі князі та єпископи. http://www.visnyk.lutsk.ua/content/view/3855/2733/
Для чого було оскверняти храм Божий цим обрядом? А владика Кирил (Михайлюк) там опинився не випадково, адже вiн – духівник Ордену Архістратига Михаїла, саме вiн здiйснював обряд посвяти у Луцьку, цитую:
“Ритуал провели великий магістр ордену Іван Микулинський спільно із владикою Кирилом”.
http://zik.com.ua/ua/news/2007/09/25/91757
А ось ще одне зiбрання цього ордену, яке пройшло 20 вересня 2009 р. в храмi УПЦ-КП, церквi св. ап. Петра і Павла у м. Камянець-Подiльський. Керував посвятою митрофорний протоієрей, кам’янець-подільський благочинний Віктор Смоляренко. Його титули були: настоятель церкви св. ап. Петра і Павла, лицар-командор Лицарського Ордену Архистратига Михаїла
http://www.fortecia.com/socium/detail.php?ID=3080 А також:
http://strbratstvo.ucoz.ru/Rizne/Orden_nagoroda.jpg Як пише газета “Край”, владицi Антонiю братство Микулинського допомага тепер будувати храм св. Андрiя у Хмельницькому
http://krai.biz/gazeta/krai009.pdf
Цитую: “Таким чином, УПЦ-КП стала першою церквою з власним лицарством”. Там же говориться, що саме Фiларет посвятив Микулинського на голову ордену) Того самого, про якого його колега сказав наступне:
“Яка віра у Бога, якщо він і до церкви не ходить, і у Великодній піст призначає маґістрати до свого 50-річного ювілею з розпиттям спиртного і танцями?”
http://www.chas.cv.ua/arhiv/5-03/art.htm
Але Фiларет й тепер з iншими владиками УПЦ-КП: Климентом Кущем, Яковом Макарчуком не раз свiтився з членами ордену: http://orden-mihaila.org.ua/index.phtml?chapter=1176170721&doc=1198022111
З цим оредном повязано й Козацьке стрiлецьке братство з Луцька, з яким дружить Луцький владика Михайло, виконуючи з братством його магiчнi ритуали. Ось наприклад:
“Після промови Архієпископ Михаїл перший раз занурив у воду хрест і представники Козацького Стрілецького Братства гримнули з гармати відганяючи від Луцька «нечисту силу», яка в цей момент «вистрибувала з води щоб переселитись на суху вербу». Другий і третій раз опустився у воду хрест і козацька гармата гриміла. Навіть Архієпископ Михаїл власноруч стріляв з гармати, щоб «нечиста сила» не поверталась у наш край”
http://strbratstvo.ucoz.ru/index/chleni_bratstva/0-4
Як бачимо, священики УПЦ-КП всiм дадуть фору в цьому планi) Якi продвинутi) Не те що ми з вами – заскорузлi консерватори)
Раз уже почали мову про масонськi товариства та звязок з ними владик УПЦ-КП, то хочу згадати про знайомого менi владику, який став у 1997 р. одним з засновникiв цього ордену.
http://orden-mihaila.org.ua/index.phtml?chapter=1176170706&doc=1203502922
Владика Серафим (Верзун). Хто це? Засновник і духівник Міжнародної Асоціації «Козацтво», генерал – лейтенант, має орден Павла Чубинського першого ступеня цієї організації. Граф Українського шляхетного союзу. Засновник Міжнародної організації «Суверенний Християнський Лицарський Орден Святого Архистратига Михаїла», духівник Великого пріорства Наддніпрянського, барон Ордену”. Ух ти, ще один духівник ордену? Прям пiд стать Кирилу Михайлюку, головному духівнику цього ордену. тепер владика Серафим, судячи з усього, “трудиться” пiд його проводом. Цiкаво, там ще багато таких “лицарiв”, як кажуть росiяни, “голубых кровей”?
Дещо і вправду заставляє задуматись:
“Я считаю,что нужно писать аргументированные комментарии обличающие лживость Филарета.Аргументов ведь достаточно,потому,что Филарет лжет.
Филарет Денисенко находящийся в конце своего жизненного пути не может не задумываться над итогами своей жизни.Он ведь не дурак.Он алчный,жадный к деньгам и власти,подозрительный и мстительный до фанатизма,но не дурак!
Поэтому,если внимательно следить за его интервью и заявления его и его пресс-службы можно сделать вывод,что Денисенко панически боиться уйти из жизни в том состоянии раскола,в котором он сегодня оказался.В нем борятся два состояния-страх умереть в расколе и под анафемой,как бы он ни отбрыкивался и ни храбрился,а он боится.И другое-чувство собственного “величия” и не желание терять власть.Все последние заявления адресованные Москве прямо или косвенно Филарет делает почти умоляющим тоном,при этом конечно “помахивает” своим костлявым пальчиком,типа,а если не пойдёте со мной на переговоры,то…..Ну никто,естественно,его угроз всерьез не воспринимает.
Москва никогда не пойдет на переговоры с человеком,который сделал столько зла церкви.Никогда,ни архиереи и духовенство,а тем более Народ Божий не приняли бы возвращение бывшего Киевского митрополита Филарета в качестве архиерея в церковь.
Дело ведь даже не в том,что филаретовские таинства,и в том числе таинства филаретовских хиротоний не действительны или действительны.Все дело в том,что “Киевский патриархат” настолько поражен язвами разделения,что просто опасно принимать его священников и епископов в Московский Патриархат в качестве именно священников и епископов,они ведь принесут все эти язвы к нам. Я не исключаю искренность покаяния в будущем тех или иных деятелей раскола,тем более,что после смерти Филарета у них будет два пути-умножать расколы на пепелищи “киевского патриархата” или вернуться в Московский Патриархат.Так вот после покаяния нужно будет ещё доказать не “действительность” своего священства,а вменяемость и способность жить по канонам Церкви,а не по филаретовским паханско-тюремным правилам.Вот где проблема.
То,что после смерти Филарета от “киевского патриархата” останется пепелище ни у кого не должно вызывать сомнения.У него при жизни-то текучка “архиерейских” кадров происходит со скоростью течения горной реки,а после смерти так и вообще всё поплывёт,как в Новом Орлеане после “Катрины”.”
ЄВСТРАТ ПИШЕ:Примечательно и то, что если в прошлом году официальный сайт РПЦ давал конкретные цифры по количеству участников служб, то теперь он ограничивается обобщенными выражениями «много тысяч». Конечно, для обычных богослужений цифры в 3-5 тысяч человек – это много. Но для визита Московского Патриарха, подготовка к которому велась чуть ли не с прошлого года, который очень широко был разрекламирован, присутствие такого количества прихожан в городах с миллионным населением, в регионах, где Московский Патриархат доминирует – результат более чем скромный.
Хочеться спитати,А ЩО ФІЛЬКА ДЕСЬ БІЛЬШЕ ЗБИРАВ ЛЮДЕЙ НА СВОЇ “ПАТРІАРШІ КАРДІБАЛЕТИ?
Да не вопрос! Хотя бы в день Св. Равноапостольного князя Владимира в Киеве, на встречу с Кирилом пришло около 3 тыс. человек, в крестном ходе с Филаретом участвовало не менее 7 тысяч.
Прекрасно написана статя. Браво авторам. Дяки коментаторам.