Собор Української Автокефальної Православної Церкви (Соборноправної) в США, Київського Патріярхату в одній із своїх резолюцій/ухвал забов’язав Керівний Орган Церкви вшанувати довголітнього політв’язня совєтських тюрм і концентратів о. Василя Романюка – обраного Всеукраїнським Церковним Собором в жовтні 1993 року у Св. Софії Патріярхом Київським і всієї Руси – України у 15 – ту річницю його передчасної смерті.
Місцем відзначення вказано Детройт, у якому, звільнившись від каторги, перебував з доповіддю о. Василь, відвідував катедру св. Ап. Андрія Первозваного і молився разом з Преосвященним Єпископом Олександром та брав у нього Апостольське благословення, а ставши Патріярхом, у 1994 році прийняв, разом із Синодом, УАПЦ (Соборноправну) до Київського Патріярхату “на основах автономії як Церкву в іншій країні із збереженням всіх її особливостей включно з назвою – УАПЦ” та сповістив про нада ння їй Патріяршого Томосу.
Датою відзначення визначено 11 липня і запрошено до співучасти громадські організації штату – УККА, УАКРаду, Нову Хвилю і дирекцію УКЦ, якій завдячуємо відбуття вшанування у великій охолодженій залі.
Церковно – громадське вшанування покійного Патріярха Володимира розпочалося урочистою панахидою, що її відправили в співслужінні духівництва обох віровизнань три Єпископи УАПЦ – Олександер Уманський, Макаріос Гюстонський і Паїсій Нокський при співі катедрального хору під доглядом С. Лазуренка.
Документальну доповідь під назвою Заповіт Патріярха виголосив адвокат Ярослав Березовський, а після мистецького читання “Благословенная в женах” Людмили Новоринської, спогадами про о. Василя Романюка – Патріярха Володимира поділився з авдиторією Архиєпископ Олександер, що давав йому, ще як священикові, Апостольське благословення, а в 1993 році під час інтронізації його одержав від нього Патріярше благословення.
Сумну і обурливу картину похорону Патріярха передав присутнім єдиний з духовних учасників з Америки Гюстонський Єпископ УАПЦ Макаріос.
Кінцеву молитву до Богородиці виголосив о. декан Володимир Петрів, а тріо єпископів виконало зворушливу побожну пісню – молитву “Неперехідна Брамо”.
Церковно – громадське відзначення сумної річниці вшанував своєю присутністю Почесний Консул України в штаті Мічіган достойний Богдан Федорак з дружиною, голова місцевого відділу УАКРади п. Зенон Василькевич з дружиною, Голова Нової Хвилі пан Василь Перець.
Добровільні пожертви склали поважну суму на Український Національний Університет “Могилянка” в пам’ять Патріярха Володимира. Його портрет, роботи художника прот. Володимира Немири, прикрашав головний стіл свята. Подякою співорганізаторам вшанувавння, учасникам програми і всім присутнім закінчено це церковно – громадське зібрання.
Архиєпископ Олександер





Отче адміне,дайте будь-ласка,контактні данні УАПЦ-С.
В Детройті вшанували ! А В Києві, Україні ? Ганьба тільки спікулюють ім”ям Патріарха Володимира, а прийти до могили помолитися, послати квіти зась…..
Ми то молились як і усі 14-ть рокі, а ВИ….??????
http://stkachuk.livejournal.com/113857.html