"Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє…"

Як уже повідомляла “Українська Автокефалія”, учора 8 червня 2010 року, Президент України Віктор Федорович Янукович перебуваючи з офіційним візитом у Туреччині, відвідав резиденцію Святійшого Патріарха Константино- польського Варфоломія, де мав з ним розмову. Ця непересічна подія викликала зацікавлення у багатьох українських віруючих, та що цілком природньо, у багаточисленних представників ЗМІ.

На прохання останніх протоієрей Євген Заплетнюк, співпробітник прес-служби Патріархії УАПЦ, головний редактор сайту Uaoc.Net дав свій коментар.

В прес-службі Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви з великим задоволенням отримали новину про те, що учора, 8 червня відбулася зустріч Президента України Віктора Федоровича Януковича та Вселенського патріарха Варфоломія. Протягом останніх років становище роз’єднаної української Церкви складало величезну проблему не лише для нас, віруючих людей, але й для політиків. Тому, наша Церква вітає будь-які конструктивні спроби з боку усіх учасників діалогу для канонічної ліквідації існуючого розколу, та створення в Україні єдиної Помісної Церкви.

Українська влада не має канонічного права втручатися в церковне життя, однак, оскільки це легітимна та законно обрана громадянами України влада, то саме в її руках лежить можливість або сприяння, або ж перешкоджання такому руху за об’єднання православних церков-сестер. Світська влада має достатнью силу щоб створити такі умови, в яких об’єднання українських церков стане неможливим a priori, або навпаки – стати зі свого боку незалежним арбітром та помічником Церкві та українському народу для відродження і змісцення його духовних основ. У звязку з цим, ми покладаємо величезні сподівання на українське керівництво свято вірячи, що проблему церковних поділів можна вирішити уже найближчим часом.

Запорукою успіху у цьому може бути обов’язкове враховування усіх невдач та поразок дій попередньої влади у цьому питанні. Вірні Української Автокефальної Православної Церкви твердо переконані у тому, що сьогодні новій владі зовсім не варто повторювати політичний шлях у церковній сфері своїх попередників. Якщо двічі йти одним і тим самим шляхом, то він знову приведе усіх нас туди, де ми вже були. Такий сценарій нас більше не задовольняє – нашій Церкві, нашому боголюбивому народу необхідно йти далі. Господь наш Ісус Христос своїми Божественними устами промовляв для вічної науки усім нам : “Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.”. (Мф.12:15) Оскільки церковне життя для християн не є певним “сортом”, різновидом або частиною життя світського, а навпаки – складає саму серцевину, основу людського життя взагалі, то можна стверджувати і те, що до того часу, поки українське церковне питання не отримає свого остаточного вирішення, до того часу Українська держава не зможе відбутися як незалежна держава, рівна і повноцінна серед усіх інших правових та демократичних країн світу.

Ми віримо у мудрість і розважливість Президента, який перед Богом і народом дав обітницю на Святому Євангелії, та урочисто присягнув на вірність Україні. “Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі”. Кожне слово з цих зобовязань не можливо втілити у життя, не вирішивши перед цим проблеми подрібненого Православ’я.

Слово Адміна:

Зверніть увагу : ваші коментарі з'являться лише після схвалення адміністрацією сайту.
This entry was posted in Наш коментар and tagged , , , . Bookmark the permalink.

4 Responses to "Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє…"

  1. о николай says:

    Очень красиво написано. А почему до выборов так плохо относились к Януковичу УАПЦ УПЦ КП УГКЦ в своих выступлениях клеймили его называли ;злом; А сейчас я смотрю: “и вашым и нашым станцуем и спляшым”. Гибкии вы однако молодцы

  2. Емануїл says:

    Ваше високопреподобіє отче Євгене! З великою повагою до Вас, хочу написати свій коментар, бо душа кричить і плаче дивлячись на все це… Освіта, отче, а Ви, я думаю добре про це знаєте, передбачає систему заходів навчання спрямованих на отримання певної суми знань та навичок. Освічена людина, саме та, яка отримала і має цю певну суму різносторонніх знань і навичок. Отже система заходів і сума знань- це не одне і теж! І та зовнішня ознака освіти у вигляді листка паперу (диплом), аж далеко, не є показником освідченості людини. Адже такий папірець можна сьогодні купити не складніше, як телевізор, навіть будучи формально зарахованим до навчального закладу…(далі не хочу розвивати цю тему). Чи всі, хто разом з Вами, отче Євгене, здобували освіту мають її на такому ж рівні, як Ви? А серед тих “молодих та активних єпископів”, як Ви висловилися (не зрозуміло-чи за віком, чи за стажем), то є такі, що краще їм і не бути ними до кінця цього віку… Крім папірця, єпископ, ще має бути людиною від Бога… А наглістю і з грошима можна, звичайно, лізти куди завгодно, а ще коли людина не урівноважена та ще молодість гординю надуває….. Ех, що вам сказати, дорогі мої, чи ви цього не бачите, чи не знаєте…?

  3. Кузьма says:

    Щось у цьому коментарі є і правдою, нажаль :( ! Тому і для єпископів варто встановити не тільки верхню вікову межу, як говорив Блаженніший Мефодій, але і нижню, скажемо не менше 45 років! Бо тут справа не стільки у освіті ставленика…

  4. Анатолій says:

    о николай, а чому ви сюди не напишите свій коментар? Дуже хотілося б почути Вашу мудру думку…