Отже ми повинні вірити в Пресвяту Тройцю, як найціннішу підвалину нашого спасіння й життя вічного і вславляти Бога в Пресв. Тройці за Його невимовне піклування про нас і ввесь світ. Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі!
Браття! Тепер часто кажуть так: «На що мені та чи інша віра? Аби діла мої були добрі. На що мені вірити в Тройцю, чи в Христа? Що за користь від цього, коли життя від цієї віри не кращає? От, коли я буду добре жити, людям користь давати — це головне. А без віри можна й обійтись».
Безумовно, тут є доля правди. І ап. Яків каже: «Яка користь, брати мої, коли хто каже, що віру має, та діл не має? Чи може віра спасти його? Коли брат або сестра нагі будуть, або голодні, а з вас хто скаже їм: ідіть з Богом, грійтесь та годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тіла, яка з того користь? Так само і віра, коли діл не має, мертва сама по собі… От ти віруєш, що Бог один, добре робиш, але й біси вірують та тремтять. Зрозумій же, чоловіче, що віра без діл мертва. Бо як тіло без душі мертве, так і віра без діл мертва» (Як. 2,14-26).
Але й добрі діла самі по собі без тої, чи іншої віри, як коріння життя, бути не можуть. Ми бачимо, які діла тих, що зовуть себе безвірниками, але й вони без віри діл своїх не роблять. Не вірять вони в Бога, в слова св. Письма, то вони вірять у Маркса, Енгельса, вірять їх словам. Без віри чоловік нічого робити не може. Діла, це як кажуть, є квіти й плоди нашого життя. Але квіти та плоди на чомусь повинні рости, з якогось коріння повинні доставати собі поживу. Без коріння жадна рослина жити не може, який корінь, такий буде й квіт і овоч на ньому.
Отже, коли діла чоловіка є квіти та овоч життя, то віра чоловіка є той корінь життя, з якого ті, чи інші діла тільки й можуть вирости, тільки й можуть брати поживу. Але на вірі в Маркса-Енгельса, на їх словах, тільки й можуть вирости діла для цього земного, тимчасового життя, бо й ці люди, як і всякий чоловік, є як та трава, каже св. Письмо, що вранці цвіте й зеленіє, а ввечері в’яне й засихає (Пс. 89, б), а Бог по вік живе і слово Його вічно перебуває.
Отже лише на вірі в Бога у Святій Тройці можуть вирости діла, що доведуть нас до вічного життя. І коли ми на свято Тройці вбираємо свої хати зеленю, клечанням, квітами, цим ми виявляємо, що Пресв. Тройця є наша вічна, невміруща надія на життя вічне. Зелений колір є колір надії, а свіже зелене клечіння, свіжі живі квіти, є ознакою життя невмирущого. Отже тільки на християнській вірі в св. Тройцю вічно зеленіти і цвістиме надія на життя вічне і дасть плоди достойні цього життя. А коли листя та квіти на дереві не ростуть, що це значить? Це значить, що корінь в нього нездоровий, або мертвий. А коли на вірі в Пресв.Тройцю не ростуть добрі діла, що це означає? Не інакше, як те, що Христову віру в собі чоловік пригнітив або й зовсім змертвив.
Браття! Сумно бачити, коли навіть ті, що вірять в людей, їх слів, їх науки не виконують, і віра їх в цих людей є мертва. Який же тяжкий сум бачити, що віра в вічного, живого Бога, в Його любов, милосердя, святість, є в людині мертвою, недіяльною, що слова Божі, вічні і животворчі, залишаються для християн голосом, що лунає в пустині, що християнин має віру, та діл не має! «Хто не виконує закону Мойсеевого, каже ап. Павло, тому смерть без милосердя. Якої ж тяжкої муки заслуговує той, хто самого Бога своїми ділами ображає, хто Сина Божого потоптав і Кров Завіту, що нею освятився, вважає за щось звичайне, і Духа благодаті зневажає?» (Єв. 10, 28-29).
Прославимо ж, браття, Господа Бога нашого, Бога християнського, що в Тройці славиться перш за все ділами, гідними нашої віри, «прославимо Його в тілах наших і-душах наших, бо вони Божі» (1 Кор. 6, 19-20). А в це велике свято на славу Пресв. Тройці прославимо Бога нашого щирою, вдячною за все молитвою до Нього: Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі. — Амінь!
Свщмч.Василь Липківський, митр.Київський
