Ось із цієї причини встановлено незмінний і спасительний звичай – після святих і радісних днів, що святкуються нами на честь воскреслого з мертвих Господа і потім вознесеного на небеса, і після прийняття дару Святого Духа проходити терени посту.
Звичаю посту необхідно ретельно дотримуватися і для того, щоб у нас перебували ті дари, які зіслані нині Церкві від Бога. Зробившись храмами Святого Духа і більш ніж будь-коли бувши напоєними Божественними водами, ми не повинні підкорятися ніяким бажанням, не повинні служити ніяким порокам, щоб мешкання чесноти не було занечищене нічим нечестивим.
За допомогою і сприяння Божими ми всі можемо досягти цього, якщо тільки, очищаючи себе постом і милостинею, будемо намагатися звільнити себе від нечистоти гріховної і приносити рясні плоди любові.
Далі святий Лев Римський пише: «З апостольських правил, які вселив Сам Бог, первостоятелі церковні, за надхненням Святого Духа, першими постановили те, щоб всі подвиги чесноти починати з посту.
Це вони зробили тому, що заповіді Божі можна виконати добре лише тоді, коли воїнство Христове захищене від усіх спокус гріха святою стриманістю. Отож, мої любі, ми повинні вправлятися у пості переважно в цей час, в який заповідано нам піст, після закінчення п’ятдесяти днів, що минули від Воскресіння Христового до зішестя Святого Духа і проведених нами в особливому торжестві.
Цей піст заповідано, щоб зберегти нас від безпечності, в яку дуже легко впасти через тривалий дозвіл на їжу, яким ми користувалися. Якщо ниву нашого тіла не обробляти невпинно, на ній легко зростають терня і будяччя та приноситься такий плід, який не збирають у клуні, а прирікають на спалення. Тому ми зобов’язані нині зі всією ретельністю зберігати те насіння, яке взято в наші серця від небесного Сіяча, і остерігатися, щоб заздрісний ворог якось не зіпсував дарованого Богом, і щоб в раю чеснот не виросло терня пороків. Відвернути ж це зло можна лише милістю і постом».
Блаженний Симеон Солунський пише, що піст започатковано на честь апостолів, тому що через них ми сподобилися багатьох благ і вони явилися для нас діячами і вчителями посту, послуху … і стриманості.
Це проти волі свідчать і латиняни, шануючи апостолів постом в їхню пам’ять. Але ми, згідно з постановами апостольськими, складеними Климентом, після зішестя Святого Духа один тиждень торжествуємо, а потім, з наступного за тим, вшановуємо апостолів, які й передали нам піст.
