У православних була Велика Середа

У ніч на середу Господь пробув у Віфанії. Тут, у домі Симона прокаженого, в той час, коли на раді первосвящеників, книжників, та старших вже було вирішено взяти Ісуса Христа хитрістю і вбити Його, якась жінка «грішниця» вилила дорогоцінне миро на голову Спасителя, і цим, як розсудив Він Сам про її вчинок, приготувала Його до поховання.

Тут же, на противагу безкорисливому вчинкові цієї жінки-грішниці, зародився в невдячній душі Юди, одного з дванадцяти учнів Спасителя, злочинний намір віддати безбожній раді свого Вчителя і Господа. Тому в церковній службі Великої середи прославляється жінка грішниця та осуджується і проклинається грошолюбство і зрада Юди.

У день віддання Господа на страждання і смерть за наші гріхи, коли Він простив гріхи цій жінці, Церква, за давнім звичаєм, після звершення часів закінчує читання молитви: «Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе Боже», якою вона впродовж Великого Посту щоденно, на богослужінні повечір’я, всіма присутніми зі схиленими головами і навколішки прохає перед Богом, щоб Він дарував нам відпущення наших гріхів.

Також у останній раз у Велику середу звершується Літургія Напередосвячених дарів, на якій Церква благовістить про жінку, яка помазала Господа миром, і про зраду Юди (Мф. 26, 6-16). У Велику середу припиняються і великі поклони, що чиняться при молитві святого Єфрема Сирина: «Господи і Владико життя мого». Після середи постановлено здійснювати цю молитву до Великої п’ятниці лише ченцям в келіях. Таким чином, молитва Єфрема Сирина в середу Сирної седмиці починається, і в середу Страсну закінчується.

Юда простягнув руки до беззаконників; та шукала відпущення гріхів, а цей взяв срібняки. Грішниця принесла миро для помазання Господа; учень погоджувався з беззаконними. Вона раділа, витрачаючи дорогоцінне миро; цей намагався продати Неоціненного. Вона Владику пізнавала, а цей від Владики віддалявся. Вона звільнялася від гріха, а цей робився його бранцем.

Святитель Іоанн Златоуст