Римсько-католицька Церква починає вивчати питанням щодо доцільності подальшої практики целібату – обітниці безшлюбності, який у католиків беруть на себе на тільки ченці, а й усі священнослужителі. Вважається, що в майбутньому він може бути скасований. Про це повідомляє “InoPressa.ru” з посиланням на публікацію в італійському часописі La Repubblica. Розмови, що стосуються необхідності скасування целібату, тривають вже не перший рік, причому не лише серед людей світських, а і серед окремих теологів та навіть представників католицького духовенства. Хоч і супротивників скасування безшлюбності також чимало.
Целібат – правило, яке “не можна ставити під сумнів”, заявив, приміром, напередодні Віденський архієпископ кардинал Крістоф Шенборн. Як зазначає La Repubblica, цей вислів відомого католицького ієрарха і богослова пролунав якраз через добу після того, як з його ж уст прозвучало твердження, що сексуальні злочини, скоєні священиками в Німеччині, Австрії і, як недавно з’ясувалося, у Нідерландах, певною мірою стали наслідком обітниці безшлюбності.
Тим не менше у Ватикані, пише італійська газета, після певного періоду часу почали все ж розмірковувати над проблемою целібату. Щоправда, ці роздуми виникли поза зв’язком з нововиявленими злочинними епізодами, пов’язаними з сексуальним насильством стосовно неповнолітніх з боку священиків.
Як стало відомо газеті Repubblica, окремим високопоставленим представникам Конґреґації у справах духовенства, яку очолює монсеньйор Клаудіо Хаммесом, в таємному порядку було доручено вивчити питання про відміну целібату. За даними певних джерел, мова йде про скасування канону через 50 років.
Ватикан виявляє крайню обережність у цьому питанні, оскільки, на думку автора публікації на La Repubblica, в цьому випадку мова йде про справжню революцію, яка може наблизити католиків до світу протестантів, де представники вищого духовенства мають сім’ї, а лютеранські жінки-священики виховують 4 дітей , навіть дозволяючи собі розкіш розлучення із чоловіком (газета явно має на увазі німецьку жінку-єпископа Марґот Кессманн, яка нещодавно подала у відставку з посади голови Ради Євангелічно-Лютеранської Церкви Німеччини).
Нагадаємо, що кілька місяців тому Святий престол пояснив, що спекуляції в ЗМІ про нібито заплановане поступове скасування целібату в Римо-католицькою Церквою, які виникли після затвердження Папою Апостольської конституції для англіканів, не відповідають дійсності.
Прес-секретар Святого престолу священик-єзуїт Федеріко Ломбарді пояснив тоді, що неодружені священики Англіканської церкви, які бажають вступити в повне і видиме спілкування з Католицькою Церквою, повинні прийняти целібат і дотримуватися його. Проте для тих англіканських священиків, які вже перебувають у шлюбі, Конституція надає можливість бути католицьким священиком.
Апостольська конституція, яку незабаром буде видано, також регулює питання теологічної формації семінаристів, прагнучи при цьому зберегти баланс між збереженням цінностей англіканської духовності та особливим занепокоєнням про перехід семінаристів, священиків і мирян в лоно Католицької Церкви.
Спекуляції у ЗМІ про поступове скасування целібату спонукали до заяви італійського журналіста Андре Торнелія, який сказав, що причини, через які Апостольська конституція досі не видана, мають інший, аніж просто технічний характер.
Тим часом, за словами відомого католицького богослова зі Швейцарії Ганса Кюнґа, Папі варто визнати, що Католицька Церква переживає глибоку кризу. Теолог заявив про це рік тому в інтерв’ю французькому часопису Le Monde.
На думку Кюнґа, Папа міг би зробити декілька жестів: дозволити розведеним причастя за певних умов; внести в енцикліку Humanae Vitae зміни, що дозволяють використання протизаплідних таблеток у певних випадках, та скасувати закон целібату для священиків. Папа, сказав він, “набагато потужніший за президента Сполучених Штатів! Він не повинен звітувати перед Верховним судом!”.
Кюнґ вважає за, що Папі слід було б скликати черговий Собор, де можна було б врегулювати ті питання, на які не дав відповіді Другий Ватиканський Собор: целібат духовенства чи контроль над народжуваністю.
Два роки тому бразильські священики надіслали Папі Бенедикту XVI офіційне звернення з проханням переглянути канонічне правило, яке зобов’язує дотримуватися целібату тих, хто хоче стати священиком. Таке рішення фігурує у підсумковому документі XII Національної зустрічі католицького духовенства країни.
Петиція бразильських священиків була направлена до Конґреґації у справах духовенства, яку очолює бразильський кардинал Клаудіу Уммес, у минулому – архієпископ Сан-Паулу, що був одним з претендентів на папський престол на конклаві, де черговим понтифіком було обрано німецького кардинала Йозефа Ратцінґера.
Кардинал Уммес вже висловлював свою точку зору з приводу обітниці безшлюбності. На його думку, правило про обов’язковий целібат кліриків Католицької Церкви може бути переглянуте.
“Безшлюбність – це дисципліна, а не догма Церкви. Безсумнівно, що більшість апостолів були одружені. У наш час Церква повинна звертати увагу на ці речі. Вона повинна просуватися вперед разом з історією”, – заявив прелат в грудні 2006 року.
У ранньому християнстві не було заборони на священство у шлюбі. Сімейними людьми були окремі апостоли (в Євангелії згадується теща апостола Петра) і навіть багато Пап Римських, аж до Адріана II, який жив у IX столітті. Проте вже в середні віки ідея про безшлюбність духовенства почала сильно поширюватися, і до XII століття целібат став обов’язковим правилом у всій Західній Церкві.
В документі, направленому бразильськими священиками в Рим, містилося прохання запровадити два типи духівництва: залишити целібат обов’язковим для тих, хто прийняв обітницю цнотливості у своїх монаших чинах та згромадженнях, і дозволити не приймати целібат іншим священикам. Зокрема, вони просять дозволити єпископам висвячувати одружених чоловіків, яких вони визнають достойними; а також дозволити повернутися до здійснення своїх священичих обов’язків тим, хто залишив їх, щоб створити сім’ю.
За словами одного з бразильських єпископів, котрий забажав лишитися анонімом, у Бразилії вже давно висвячують одружених мирян. “В Римі про це знають, але вимагають нікому не розповідати”, – сказав єпископ. Тут також допускається здійснення Євхаристії в приватних будинках, де віруючі можуть причаститися в особливих випадках.
Давно пора все беды их от этого