Учора, у вівторок 9 березня 2010 року у м. Житомирі відбулося святкове покладання квітів до памятника Т. Г. Шевченку. Подія була приурочена 196 річниці з дня народження видатного поета, діяча культури України і світу. Після смерті Шевченко став для української нації взірцем формування національної самосвідомості.
У церемонії покладання квітів прийняв участь Преосвященніший владика Володимир, єпископ Житомирський і Поліський у супроводі секретаря – референта ієрея Анатолія Шекеля, духовника єпархії протоієрея İвана Бачука і диякона Володимира Синіцького. Як не дивно, жодна з інших православних конфесій до такого заходу не долучилися.
Церемонія була відкрита співом добре відомої поеми на слова поета „Реве та стогне Дніпр широкий…”, були прочитані відомі вірші поета, після чого керівництвом міста і області, представники громадських організацій, культури, освіти, духовенство та представники політичних партій поклали квіти до пам’ятника Шевченку.
Не дивлячись на прохолодну погоду, були присутні багато людей, особливо молодих. Це свідчить про те, що інтерес до насліддя поета і до його особистості буде жити завжди, а значить і житиме поет.
İ сьогодні актуальним є заклик Тараса Шевченка не бути байдужими до долі рідної землі. İ знову під час палких суперечок часом наводять як доказ рядки з його віршів.
Не вичерпати води з Дніпра. Невичерпна Кобзарева мудрість. Багато його пророцтв і мрій здійснилося – чи не у цьому зайвий доказ глибини його розуміння світу?
…İ забудеться срамотна
Давняя година.
İ оживе давня слава,
Слава України.
Секретар-референт Житомирської єпархії,
ієрей Анатолій Шекель
