Шукаються “гудими”, для нових провокацій!
середа, 10 Бер 2010 15:20
Нещодавно одіозний філаретівський клікуш Олександр Гудима, від імені управи Православного братства святого Андрія Первозваного – одного з підрозділів УПЦ КП, оприлюднив заяву (її текст подано нижче) до засобів масової інформації та громадськості, приводом до якої стало бажання висловити обурення проти політики упередженості і тиску новообраного президента Віктора Януковича та його оточення, а також проти втручання РПЦ у справи української Церкви і держави.
Однак, як бачимо, основний зміст звернення присвячено саме Українській Автокефальній Православній Церкві, і основні його тези зведено до грубих та безпідставних звинувачень предстоятеля нашої Церкви, і – що важливо – вжито спробу провокації із закликом до відкритого силового протистояння з вірними УАПЦ, як «філії Московської патріархії», керівництво якої «маскується під ієрархів», а насправді лише є інтриганами…
В нас навіть немає бажання цитувати ці огидні «перли» автора/-ів, але відверто нахабний і брехливий напад опонентів змушує нас до адекватної реакції.
Отже, головним моментом, «документу» є заклик до фізичного недопущення «несправедливого» акту передання українським урядом храмового приміщення Андріївської церкви вірним УАПЦ, яке ніби то ось-ось має відбутися. На думку цих затятих бійців філаретівського «духовного» фронту, всесвітньо відома українська перлина архітектури має належати …УПЦ КП. А основним арґументом цієї думки є те, що «в стилобаті храму розташовується Київська духовна семінарія саме Української православної церкви Київського патріархату».
З огляду на це, ми, редакція «Української Автокефалії», від імені духовенства і вірних УАПЦ, висловлюємо щире обурення спробами очорнення священноначалія нашої Церкви, та занепокоєння подібними провокаційними закликами згаданих представників біляцерковних елементів. Закликаючи наших братів і сестер з УПЦ КП, котрі ще не підпали під вплив брудної нецерковної політики окремих чільників вашої організації, до розумного аналізу міжконфесійного стану стосунків в Україні, та здорового глузду загалом з метою недопущення ескалації протистояння, радимо не дати маніпулювати вашою свідомістю і вірою на користь ворогів нашої Церкви та Батьківщини.
о николай пише:
10 Бер 2010 в 2:30 pm
Болящему ГУДЫМЕ нужно психически подлечится
ДРУГ Гудими пише:
10 Бер 2010 в 3:10 pm
Зрадника, психа на ПАЛЮ !
Sergiy Katrenko пише:
10 Бер 2010 в 3:38 pm
повністю підтримую о николая
Беларус пише:
10 Бер 2010 в 4:13 pm
Цілком і повністю підтримую позицію «Української Автокефалії»! До мого глибокого жалю, повинен додати, що це «послання» поширювалося й членами Львівського братства (УАПЦ).
Катерина пише:
10 Бер 2010 в 4:43 pm
“одіозний філаретівський клікуш Олександр Гудима”… Сказано сильно, але справедливо. Мушу лише зауважити, що Гудима – не кончений псих, а лише часом любить надягати на себе маску юродства. У 1990-их рр. таким ще можна було когось здивувати (згадаймо успiх на виборах завдяки скандалам таких трохи дивакуватих людей, як Степан Хмара, Ярослав Кендзьор, Ярослав Iлясевич – ну, всiх не перерахувати). Але тепер уже не той час. Хоча дехто хоче й повернути минуле. Ось новина:
“Уранці 25 лютого 2010 року біля станції метро «Арсенальна» було протиправно затримано члена Центрального Проводу УРП «Собор», голову «Комітету захисту КИЯНИ ПЕРЕДУСІМ від злодія Пилипишина» пана Олександра Гудиму. Олександр Васильович Гудима перебував за гратами аж до приїзду в відділення одного з кращих юристів партії, голови Київського юридичного товариства пана Олега Березюка”. http://urpsobor.org.ua/678.html#more-678
Це ж треба так – раз, та й за одним словечком Березюка звiльнили. Як так може бути? Може, в УРП “Собор” хорошi звязки з МВС? Та й скарг за незаконне затримання з боку Гудими не було. Пишуть, що Гудима сам же спровокував власне затримання криками в адресу правоохоронцiв перед телекамерами, щоб потрапити у випуски новин (так само Гудима потрапляв у випуски новин влаштованими ним бiйками у ВР у 1990-их рр.). Швидше за все, це була пiар-акцiя з його боку, щоб про нього всi писали: мовляв, перший репресований, який хоробрий, виступив проти Януковича… Це псих, я згодна, але надто вже передбачливий та хитрий. А ще – жорстокий. Особисто бив людей, зокрема – духовенство УАПЦ владики Феоктиста Пересади, духовенство “Церкви воякiв УПА”, яку очолював владика Спиридон Бабський у 1993-1994 рр. у Луцьку. На блозi Гудими про нього можна прочитати дещо маловiдоме в коментарях:
http://blog.censor.net.ua/posts.phtml?postID=2261
Правда, там можливо багато надуманих речей та вигаданих. Але ж диму без вогню бути не може. Знаково, що заяву Гудими оприлюднив лише вiн сам у свому блозi, а також так зване “Агентство стратегiчних дослiжень”, директор якого Дмитро Панько цим самим сильно скомпрометував себе.
http://sd.net.ua/2010/03/01/bratstvo_andriya.html
Ну й що це в такому випадку за “незалежний аналітичний центр”, головна мета якого — аналіз, розробка і впровадження нових політичних проектів? Щось погано в них виходить. Та й лiдерам УРП СОбор мусить соромно бути за такого свого “соратника”.
Православний пише:
10 Бер 2010 в 4:51 pm
Гудима є психічно хвора і неадекватна людина,яка до церкви ніякого відношення немає бо є взагалі не віруючим.Це просто старий гебешний провокатор який діє по старий гебешних правилах провокації.Тількі нажаль ,що п.Філарет ще досі користується услугами старої перевіреної агентури КДБ для своїх справ.
З Одеси пише:
11 Бер 2010 в 10:16 am
У Великий піст: якщо в думках зло, ненависть та моральний бруд не виливайте його на всіх читачів, стримуймося браття і сестри і якщо людина, на ваше переконання не вартує доброго слова (я його не знаю) – промовчімо. Бо піст це усмирення найперше думок і помислів.
Катерина пише:
11 Бер 2010 в 12:30 pm
Одеситу. Мовчанням зраджуеться Бог. При чому тут пости? Якщо Гудима пригрозив, що встановить пiкет на сходах церкви – то чому ми мусимо мовчати? Для Гудими пост не став перепоною для провокативних заяв. Власне кажучи, без благословення Фiла та Евстрата Гудима не став би видавати таку провокативну заяву. Тому кажемо “Гудима”, а розмiи треба – Фi та Евстрат.
Володимир пише:
11 Бер 2010 в 11:30 pm
“Мовчанням зраджуеться Бог.” – неначе скавунчанням Катерини Бог прославляється та проповідується Євангеліє
Катерина пише:
12 Бер 2010 в 12:56 pm
Так. Мовчанням зраджуеться Бог. Бо коли Гудима пригрозив пiкетувати храм Божий – то це вже буде злочин проти Бога, проти Божого дому, а не проти якихось там представникiв духовенства УАПЦ. Пiкетувати церкву – це вже якийсь большевицький метод, не iнакше. Олександр Гудима, Геннадiй Кожевников та Петро Вiнцукевич завжди були та будуть позором УПЦ-КП на Волинi.
Володимир пише:
12 Бер 2010 в 9:22 pm
Катерино, внесіть у свій Волинський комітет по моралі та власний архів пліток таку інфу – Петро Миколайович Вінцукевич був найкращим ректором ВДС, а ще – правдивим та щирим хритиянином. Усі випускники ВДС переважно згадують його зі щирою любовью та повагою. Можливо, даремно я це написав, бо Катерина обов’язково з цього приводу нагадить. Та що ж, у кожної речі своє призначення.
ігумен Даниїл пише:
13 Бер 2010 в 12:51 pm
Справа тут не тільки в одіозному Гудим, а що такими клікушами Гудимами обростає Фларетівський Київський Патріархат. Пропоную прочитати, як він бореться з УАПЦ на Дніпропетровщині. Мені цей матеріал прийшов на e-mail, я його не писав, але цікаво, що до інших псевдоцерков, так званий Київський Патріархат байдужий.
ЄПИСКОПАТ Істинно Православної Церкви на Україні
24-25 01.2010р. Архієреї ІПЦ на Україні, прийняли участь у засіданнях Архієрейського Собору, що проходив в м. Москва Російська Федерація та відбулась хіротонія во єпископа Богоспасаємого града Кривого Рога архмандрита Андрія ( Гаврилова)
Андрей (Гаврилов) епископ Криворожский, викарий Днепропетровский епархии, Украина
Род.: 11 мая 1936 г. Хиротония: 24 января 2010 г. Тезоименитство: 13 декабря На кафедре: с 01 февраля 2010 г. Адрес: 49020, Украина, г. Днепропетровск, пер. Тельмана, д. 30а
тел. +38.0562.36-46-03 http://amvv.narod.ru/photoalbummm.html
Вот как задушевные стукачи УПЦ Киевского Патриархата становятся «ряжеными архиереями» непонятной для украинского народа, иерархии!
Они вызывают у народа своими «спектаклями» и смех, и грех!
А сколько эта «зараза» влила «яда» в души духовенства Днепропетровской епархии УПЦ КП? И всё это ему сходило без наказания со стороны высшего духовенства, как в Днепропетровске, так и в Киеве.
Наоборот, подобные члены российской диаспоры в Украине продолжают «просвещать» украинский народ, а некоторые её отщепенцы ходят по следам архиереев УПЦ КП, помогая этим предательством губернаторам и предстоятелям украинских Церквей расправляться со своими добродетелями, угрожая им лишением той или другой епархии. А может быть, многоженец «епископ» Гаврилов – «вседостойнейший» «отец» Валентин Гаврилов и прибыл специально в Кривой Рог «на чьё-то место», поскольку эта сволота, постоянно из Днепропетровска направлялась в Киев на Пушкинскую, 36, донося и исполняя агентурные поручения своих «начальников» из КГБ? Удивительно только, что когда игумен Даниил (Ворошило) в с.м.т. Кринички перешел в Украинскую Автокефальную Православную Церковь, то тут же у него отобрали и храм, и все движимое церковное имущество, которое им создавалось на протяжении 15-ти лет, а вот храм и имущество о. Валентина Гаврилова после его «перехода» в Российскую ИПЦ, то его почему-то никто не тревожит и ничего у него не отбирают, очевидно, его боятся в Днепропетровске, или же, получили «ценное» указание из Киева, не трогать и оставить его в покое. Кто же теперь, кроме него, будет посещать все пивнушки и самогонщиц в с. Деевка – 2? И куда смотрит Митрополит Рафаил, который «подбирает» такие дешевые кадры в Украине, будучи сам духовным и дисциплинированным военным человеком, получив звание Героя в Ливане?
Вот какие они «герои – патриоты» и «просветители» украинского народа! Жаль только что в УПЦ КП также есть зрители и слушатели этих провокаторов – подлецов, которые сегодня продают «своих» архиереев, а завтра они обязательно продадут и «своего» бывшего Патриарха Филарета и сегодняшнего его Предстоятеля Истинно Православной Церкви Рафаила Всероссийского! Хотя в Украине эта религиозная структура не имеет ни какой регистрации: ни государственной , ни местной.
Скоріше всього, цей матеріал мені надіслав хтось із знайьомих архиреїв чи ієреїв УПЦ КП, який побоявся ще відкрито виступати проти церковної політики УПЦ КП.
Катерина пише:
13 Бер 2010 в 3:49 pm
Шановний Володимире (мабуть, “Галицький” з РIСУ?). “Петро Миколайович Вінцукевич був найкращим ректором ВДС. Можливо, даремно я це написав, бо Катерина обов’язково з цього приводу нагадить”. Я не збираюся поливати його брудом. Проте я знаю добре, хто такий Вiнцукевич. Звичайно, за людськими якостями – значно кращий за Гудиму та Кожевникова, не такий агресивний, але все ж… Надто злопамятний – наприклад, владикам УПЦ-МП мстив за свого батька, прот. Миколу Вiнцукевича, настоятеля Гнидавського храму, якого, на його думку, незаслужено та надто рано було вiдправлено за штат. Тобто – його неприязнь до УПЦ-МП мала не iдейний характер, а характер зведення особистих рахункiв. Ще й написав ряд провокативних статей проти УПЦ-МП свого часу у 1990-1992 рр. у газ. “Народна трибуна”. Писав, треба сказати, виключно росiйською. Пiсля завершення свого ректорства у 1996 р. церковними справми займатися перестав. Все його завзяття кудись пропало, а точнiше – перейшло у бiзнес. Вiнцукевич особисто не бив людей в часи мiжцерковних “вiйн” 1992-1994 рр. (на вiдмiну вiд Гудими та Кожевникова) . Замiсть нього це робили члени УНСО, голова волинського осередку яких Мартильчук до 1995 р., тобто – до заборони УНСО мав “офiс” у ВДС УПЦ-КП, тобто – орендував примiення у Вiнцукевича. Вони, наприклад, у 1994 р. вчинили напад на храм УПЦ-МП у м. Рожище, жорстоко побили людей, також билися з ментами, але храм захопити все одно не змогли. Замовили ту акцiю Вiнцукевич та Червонiй, бо там були й рiвн. члени УНСО. Також Вiнцукевич посилав студенство ВДС брати участь у “боях” з представниками УПЦ-МП. Невже це було правильно, на ваш погляд? Також недавно я читала, що Вiнцукевич разом з Гудимою начебто шантажував отця Кравчука – цього я не знала, цей коментар мене шокував:
http://blog.censor.net.ua/posts.phtml?postID=2261
Правда, там можливо багато надуманих речей та вигаданих. Але ж диму без вогню не бува. Не хочу осуджувати його, але все ж… Треба ж критично дивитися на дiльнiсть пана Петра, а не спiвати йому “дифирамби” та “оди”, пане Володимире Галицький.
прот Тарас пише:
13 Бер 2010 в 6:53 pm
Вінцукевич – дуже грамотний, справедливий і дисциплінований чоловік. Студенти його поважали за це. Знаю по собі. Може і Ви, Катерино, вчилися тоді на регентському відділенні (був там один жеманний), то повинні погодитися зі мною.
Братчик пише:
13 Бер 2010 в 8:44 pm
Дуже цікавий коментар В.Борщевича про Гудиму
http://blog.censor.net.ua/posts.phtml?postID=2261
Пора цього Гудиму за провокаційну діяльність сильно бити, ногами також. )))
Володимир пише:
13 Бер 2010 в 11:17 pm
Катерино, краще назвіть мене іспанським льотчиком, а не Галицьким. Отак Катерина і розповсюджує плітки – наглядний приклад. “диму вез вогню не буває” – але ви, нажаль, ловите тільки дим. Цікаво, яким бізнесом зайнявся Вінцукевич? Нехай, звісно, процвітає, але просто цікаво. За часів Вінцукевича студентів годували так, що у Києві й не снилось. Кожен студент знав, що будь-яку суперечку ректор розв’яже справедливо, а не обов’язково на користь викладача. Під час навколоцерковних суперечок ректор опікувався студентами як дітьми. Всього й не перелічити. А гнила людина в усьому бачить лише гниле.
Катерина пише:
15 Бер 2010 в 2:33 pm
Я писала про Вінцукевича як про людину загалом, а не як про ректора ВДС. Ректором був непоганим, кращим за Мельничука, а тим паче – за Нiдзельського, але все ж – ВДС при ньому була надто полiтизована, студенти завжди брали участь у мiтингах Руху, КУН, УРП. За що Кожевников Вінцукевичу в скорому часi красно подякував, разом з Гудимою, Рожком та Борщевичем посприявши усуненню його з посади ректора у 1996 р. Вінцукевича захистило лише луцьке братство, яке на той час очолював Володимир Йосипович Гаврилюк. Братство вирушило шукати правди до Фiла, але там братчикiв не допустили у прийомну представники УНСО та “Тризубу”, що взялися демонструвати перед ними “бойовi мистецтва”. Ось так було.
Скоро Вінцукевич не знти за якi кошти (напевно, з кол. бюджету ВДС) зайнявся будiвельним бiнесом. Треба сказати, що за пiдтримки Серафима у 2000-2002 рр. цей пан ще викладав у ДС у Рiвному. Став на сторону Серафима у 2002 р. у спровокованому проти нього “Червонопиким Василем” гей-скандалi. За це поплатився викладацькою посадою. З того часу формально – пенсiонер. П
рот. Тарасу. У ВДС був не один, а багато жеманних (так само як у РДС та КДС-КДА). Знаю одного з таких, Серьогу – це був близький колега “бандюкастого” прот. Вiктора Пушка (духовника “Нацальянсу” з Луцька), вчився з ним у луцькiй СШ№17, у ВДС поступив пiсля нього, але священиком не став, як Вiктор Пушко, а став працiвником манiкюрного салону)) Розписував молодим панянкам нiгтики. Хвалився, що заробляв не менше за священикiв. Не чули про такого?
Катерина пише:
15 Бер 2010 в 3:57 pm
Братчику. Дивно, що екс-викладач ВДС УПЦ-КП Володимир Борщевич став критикувати Гудиму – свого колишнього спiльника в iнтригах проти Вінцукевича. Напевно, в якийсь перiод стежки у них розiйшлися. Цiкаво, чому? Напевно, через грошики? Правда, як iнспектор та вiдповiдальний за звязки з дiаспорою при ректоратi ВДС, Борщевич – це хранитель багатьох секретiв УПЦ-КП, зокрема й фiнансових. Не знаю, як на когось, але на мене Борщевич справив враження жононенависника. Боровся проти розпусти у ВДС, вiдчисляв “гулящих” дiвчат, але тим самим множив корупцiю, бо можна було вiдкупитися за певну суму. Кажуть, що його дуже близьким другом у кiнцi 1990-их рр. був скандально знаменитий тогочасний проректор ВДУ, доктор медичних наук Василь Степанович Пикалюк…
Катерина пише:
16 Бер 2010 в 1:47 pm
Цiкаве коментування у ЖЖ:http://bilozerska.livejournal.com/229700.html#cutid1
Можу лише додати, що Гудима викладав не працю, а математику. А що до 1990 р. був “руськоязичний”, то це правда. Ще й членом КПРС був.
Пушко пише:
16 Бер 2010 в 1:51 pm
//Знаю одного з таких, Серьогу – це був близький колега “бандюкастого” прот. Вiктора Пушка (духовника “Нацальянсу” з Луцька), вчився з ним у луцькiй СШ№17, у ВДС поступив пiсля нього, але священиком не став, як Вiктор Пушко, а став працiвником манiкюрного салону)) //
Ой, щось Ви напутали Катя.))) З школи №17 у ВДС вчились за всю історію лише троє. Серьог серед них немає. Закінчили двоє – я і одна дєвушка з регентського. Я розумію, кого Ви маєте на увазі, говорячи про манікюрний салон. Вчився він на старшому курсі і звати його зовсім не Серьога. При зустрічі ми навіть не вітаємось.
А от про зв’язок ВДС і УНСО ви добре проінформовані. Ви не з Луцька бува?
P.S. І не приписуйте мене до Нацальянсу. Ніякого відношення до них немаю, більше того, в мене дещо інші політичні погляди.
Катерина пише:
16 Бер 2010 в 6:48 pm
Я рада, отче Вiкторе, що ви вже не разом з “Нацальянсом”. Ви зробили правильний вибiр – все-таки тепер уже ПР при владi, ще ненароком почнуть закручувати гайки – дiстанеться всяким там “пiдгузникам”. А то ранiше ви брали участь у блогах “Нацальянсу”, написали останню статейку там проти депутатiв-правопорушникiв з БЮТ, а тепер все-таки стали обачнiшими. Це мудро.
А як ви можете прокоментувати такий коментар цього сайту, де про вас уже було згадано:
http://uaoc.net/2010/02/16/poza/
Бо цiкаво, як ви були благочинним Луцького району, але в той же час не мали нiякого стосунку до захоплення у вашому ,благочинному окрузi двох храмiв УАПЦ у 2008 р., яке сталося за допомогою мера Луцька Богдана Шиби та того ж таки “Нацальянсу”, який разом з МНК “засвiтився” у лютому 2005 р. у подiях, повязаних з сутичкою прихильникiв та противникiв Сверстюка-Iсиченка за контроль над будинком Патрiархату УАПЦ.
А також прокоментуйте, будь ласка, розмову, яку про вас вiв ваш екс-колега по ВДС УПЦ-КП:
http://pravda.lutsk.ua/news/19138/
Невже ви й правда когось у 1999 р. намагалися пiдсиджувати? Аж не вiриться…
прот Тарас пише:
16 Бер 2010 в 7:22 pm
Да щось забрехався Катетер. на початку 2000р .єп.Серафима у Рівному вже не було. І “Серьогі” ніякого не було. Є один манікюрник, який тоді малював “батікі”, але він не “Сірожа” і н76а регентському не вчився. Він – Бодя К. Але за ним ніхто нічого “особливого” не помічав, як кажете ви, Катетер. Принаймні, ім’я своє він на жіноче не поміняв, як зробили це ВИ, Катетер.
Пушко пише:
16 Бер 2010 в 10:21 pm
Катерино, я не робив жодного вибору ні щодо Нацальянсу, ні щодо політичної ситуації загалом.
Храми УАПЦ, про які Ви говорите не належали до Луцького районного деканату, бо не належали до УПЦ КП як такої. Лише після призначення туди кліриків, вони увійшли в склад благочиння. Що там і як було я, признатись, не знаю наіть приблизно. Це була не моя компетенція. Коли громада переходить з однієї юрисдикції в іншу, то справа, як Ви розумієте, вирішується правлячим архієреєм, але аж ніяк благочинним чи кимось іншим.
А щодо коментаря від імені Борщевича, то я справді з ще одним викладачем прийшли на його місце в кінці навчального року. Але Бучак там точно ні до чого. Окрім того, раджу обережно ставитись до такого роду коментарів, бо на цьому ж сайті зустрічаються і такі: http://pravda.lutsk.ua/news/18525/
Скажу Вам, відверто, шановна пані. Інколи мене не покидає думка, що Ви і оті коментатори під ніками Володимир Галицький, Борщевич etc. одна і та ж людина. Я помиляюсь? Ви усі так добре орієнтуєтесь у волинських церковних, що підозра напрошується сама по собі.
Катерина пише:
17 Бер 2010 в 10:43 am
“Що там і як було я, признатись, не знаю наіть приблизно. Це була не моя компетенція. Коли громада переходить з однієї юрисдикції в іншу, то справа, як Ви розумієте, вирішується правлячим архієреєм, але аж ніяк благочинним чи кимось іншим”.
Преса про це навiть писала, а ви так нiчого й не знали? Забавно)
Дивно, але у 2006 р. не так було, коли з УПЦ-КП до УАПЦ перейшла громада св. Дмитра, яку очолював прот. Роман Романiв (видатний священик, заснував Волинський обласний благодійний фонд «Одигітрія»
(03.10.2003 р. м. Луцьк, вул. Кафедральна, 16), який очолив, та Волинський обласний благодійний фонд «Наша надія» ім . Митрополита Іоана Теодоровича). У вереснi 2006 р. громада св. Дмитра на чолi з о. Романом переходить до УАПЦ. Але тут сталося не так, як ви кажете: справа вирішується не правлячим архієреєм, а саме Луцьким мiським благочинним Iваном Семенюком. Вони забирають отця в автобус, вивозять до лiсу, жорстоко катують, примушуючи повернутися назад до УПЦ-КП та пiдписати пояснення. Ось тут Михайло Зiнкевич та його оточення показали реальне обличчя, знявши маски. “Цiкавим” виявилося пояснення з боку В. Собка, який “щиро” писав:
“Зіткнувшись із психічно неадекватною поведінкою, священнослужителі змушені були його вивести з церкви, аби уникнути кровопролиття. З тієї ж причини вони посадили його в єпархіальний мікроавтобус і від’їхали від місця події; важливо було доставити отця Романа до консисторії” (але повезли чомусь в сторону Ковеля).
Тобто, священики обмежили волю людини, взявши на себе повноваження правоохоронцiв – та ще й Собко хизувався цим, виправдовував цей злочин? До такого навiть Гудима не доходив. Митрополит Якiв теж таке не благословляв робити, але Михайло – це особлива людина. Ну й що ж ви цим добилися, панове? Зганьбили себе на всю Волинь, та й усе. Те ж саме можна сказати й про справу заштатного монаха УАПЦ Iоанна (Миколу Белея). Забивали у 2008 р. цвяхами вхiд до його церкви, яку вiн збудував, натравлювали на нього неадекватних людей – а тепер поводите себе так, наче АБСОЛЮТНО НIЧОГО вам про це не вiдомо. Ви що, в космосi в той час були? А на iншi громади Луцька та Луцького району також не ви претендували? Може, не треба кривити душею?
А щодо того, якi у вас пiдозри, то про це я вела мову вище з одним коментатором, який нагадав менi грубий стиль “Володимира Галицького” з РICУ. А ви часом не скажете, хто такi “Колядник”, “Мобi” та “Шпiйон” з РICУ? Останнiй – це часом не сам владика Михайло (стиль, принаймi, видавав саме його)?
Я можу добавитися до вас у друзi на сайтi “Вконтакте”, щоб ви знали, що я – то я. У мене живуть родичi в Луцьку та Рiвному. Тому церковну обстановку там я знаю добре, хоча вже не живу там деякий час. А думати про мене можете що завгодно – головне, щоб це не суперечило здоровому глузду.
Катерина пише:
17 Бер 2010 в 12:06 pm
А ще, отче Вiкторе, розказали б ви нам, як вас владика Якiв призначав у село Лище у 2001 р. Був там до липня 2001 р. випускник ВДС священик Семкiв настоятелем. Але завдяки клопотанню Нiдзельского цього священика звинуватили у крадiжках, у приставаннi до хористки – ну й почалася в громадi колотнеча. Багата парафiя в Лище була забрана в Семкiва та передана вам. Бiльша частина прихожан Лища обурювалися, вони (переважно жiнки) вирушили до Луцька на прийом до Якова. Але Нiдзельский до Якова не допустив, кажучи, що владика в лiкарнi начебто. Але одна з прихожанок подзвонила з центрального телеграфу на робочий телефон владики, почула його голос й таким чином вияснила, що владика у себе в келii. Люди стали обурюватися з приводу такого обману, стали наполягати на тому, щоб Нiдзельский дозволив зустрiтися з владикою. Але той натомiсть викликав ментiв, почав казати, що начебто його намагалися побити… жiнки:) Ось за таких курйозних обставин парафiя в Лище стала вакантною для В. Пушка. А отця Семкiва, якщо я не помиляюсь, у 2001 р. перевели до с. Городок.
Отче Вiкторе, можливо, я не права?
Пушко пише:
17 Бер 2010 в 9:03 pm
Ні, не праві. Знову 80% правди, але ложка дьогтю у ваших словах все перевертає з ніг на голову, з білого робить чорне і навпаки. В 2001 році призначення в Лище було для мене, мов грім серед ясного неба. В с. Городище-1, де я був настоятель закінчувалось будівництво храму. В Лище вимурована коробка була по вікна. В Городищі -1 вже був діючий нижній храм. Як думаєте, приємно було із типового храму, в якому прослужив 3 роки йти в тимчасовий, де ще й непроста ситуація між парафіянами, всередині самої громади був страшний розбрат і по-суті з нуля будувати храм? І треба було людей об’єднувати, примиряти. Саме на моє місце і пішов о. Семків. Це була рокировка. Його рятували, а не мене. Саме він через місяць-два чкурнув і з Городища-1. Причиною поцікавтесь в мешканців села. Зазначу, що в Лище храм був освячений в 2005-році, а в Городищі аж через 7 років після того, як я звідти пішов.
Події навколо о. Романа я не коментую, бо не мав і не маю об’єктивної інформації. Хоча думку, звісно, маю. Але це суб’єктивне. Взяте з чужих слів.
На завершення. Більше не маю наміру приймати участі в обговоренні та поширенні пліток щодо церковного життя на Волині. В тому числі щось пояснювати з власної біографії, чи тим паче виправдовуватись. Якщо у Вас є бажання про щось запитати або вияснити звертайтесь особисто до мене через ел. адресу. Вона ні для кого не секрет. А В контакте можна зареєструвати 100 клонів Віктора Пушка чи справжньої Катерини, і людина навіть не буде підозрювати про існування своїх віртуальних двійників.
З повагою, прот. В. Пушко. Всього найкращого.
прот Тарас пише:
17 Бер 2010 в 9:16 pm
Ось цей “Катерина” і пише мені всякі гадості на “В Контакте”. Геть сором втратиЛО ! Через це і ховається за дамським іменем – ВОНО. Чесним людям приховувати немає що !!! А то ховатися під ніками і гадити людей, що не приховують ім’я – багато сміливості не треба. Скажи, Катетер, як насправді тебе звати – може й на тебе нашкребем мемуарів !
нєкій протоієрєй пише:
17 Бер 2010 в 9:51 pm
“як насправді тебе звати – може й на тебе нашкребем мемуарів”
))) ну так, якщо не “нашкребем” то напридумаємо )))
Дивно що ви з Торбічем щось не поділили. Був би непоганий тандем.
Неозброєним оком видно, що у Торбіча проблема з грошима.
Поможіть бідному, щоб з торбою не ходив, будете мати вірного шкребаря мемуарів, вигадувача і розповсюджувача наклепів.
Катерина пише:
18 Бер 2010 в 12:44 pm
“В 2001 році призначення в Лище було для мене, мов грім серед ясного неба. В с. Городище-1, де я був настоятель закінчувалось будівництво храму. В Лище вимурована коробка була по вікна. В Городищі -1 вже був діючий нижній храм”.
Не ви ж його починали будувати, а ваш попередник, священик УПЦ-МП, якого прихильники УПЦ-КП вигнали з села. Так що то була не ваша заслуга.
“Як думаєте, приємно було із типового храму, в якому прослужив 3 роки йти в тимчасовий, де ще й непроста ситуація між парафіянами, всередині самої громади був страшний розбрат і по-суті з нуля будувати храм?”
Розбрату не було. Була одна скандальна дамочка з “Союзу украiнок”, яка почала за намовою Нiдзельського (або ще когось) писати до нього скарги на Семкiва. Вiд яких вона ж пiд тиском Ганейчук вiдмовилася, бо скарги були неправдивi, хоча сама ця дамочка була гулящою. Тому Семкiв подав до суду, щоб вивести цю панянку на чисту воду – якщо була його вина перед нею, то хай його судять, а нi – то хай виправдовують, та поновлюють його у Лище, де люди його любили, та звiдки його усунули за надуманим приводом. А приход у Лище – значно багатший за Городищенський, бо там нема паралельно громади УПЦ-МП, як у Городище, та й парафiян набагато бiльше. Вас, як особливо наближеного до Нiдзельського, перевели в Лище. А Семкiва спочатку ввели в оману – начебто прислухалися до нього, зробили поступку йому, призначили на нормальну парафiю (щоб приспати його пильнiсть), а згодом швиденько вижили його й звiдти – Нiдзельский у цьому виявився хорошим майстром iнтриг. Семкiва згубило те, що вiн став дуже активно змагатися з Нiдзельським, писав на нього скарги представникам влади та депутатам облради з БЮТ, також подавав позов до суду, судився – за необгрунтоване звiльнення з роботи. Але мушу сказати, шо в пресу вiн не зливав компромату, бо дуже поважав владику Якова (добрим iменем якого Нiдзельский завжди прикривався у власних брудних справах). Але це було неправильно, хай би дiяв через пресу, може, хоча б якийсь ефект був би. Адже зло, якщо його викривати, тратить свою силу.
“І треба було людей об’єднувати, примиряти”.
Це так, у вас це добре вийшло, мушу визнати. Свого роду “об’єднувальним” жестом стала iнсценовка “масового, рекордного для нашого часу оновлення iкон” (як про це писала преса) у Лище 29 червня 2007 року. За цим стояли ви, бо 10 з 30 оновлених (чи то пак натертих?) iкон ви забрали до свого храму. Село Лише стало центром паломництва, так що ви нажилися на цьому дуже добре. Ще одним “чудотворцем” був отець Володимир Петрiв, з села Тростянець, у якого у 1999-2003 рр. теж масово “оновлювалися” та “сяяли” iкони (як казала знайома з музею волинськ. iкони – не без участи людських рук). Так що “зразок” для наслiдування був непоганий. Правда, тепер уже цей отець – не ваш конкурент, бо його у 2009 р. звинуватили в чаклунствi, почислили за штат; з того часу й “чудеса” там припинилися. http://gazeta.ua/index.php?id=294352&eid=836
Про “Лищенське диво” ви говорили журналiстам наступне:
“Мене тішить, що диво спостерігають набагато більше людей, ніж двоє чи троє. І якби не така кількість свідків, свідчення, безумовно, можна було б поставити під сумнів і, напевне, знайшлися б такі люди. Тому безглуздо заперечувати ці чудеса. Це не людська, а саме Божа справа”.
Цiкаво: щоб так безапеляцiйно стверджувати, ви викликали в село Лище вчених, щоб вони проводили експертизу, щоб встановили iстину, було чудо це, чи звичайна пiдробка? Так, чи нi? А “свідків” можна купити, як це й було, наприклад, у випадку з поливанням брудом Семкiва.
нєкому протопресвітеру пише:
18 Бер 2010 в 9:57 pm
Здається мені (так із моєї дзвіниці видко), що Торбіч просто ЩИРО ПОМИЛЯЄТЬСЯ. Колись Антонін Капустін купив участок з дубом Мамврійським, який обнесли фундаментом і покрили зверху куполом. Дуб почав сохнути і гнити. Ось такою є приблизно турбота В. Торбіча за Церкву-щира, але невірна. Грошей він на цьому не заробляє, а просто через свої окуляри дивиться на Церкву. Це моя така остання думка, і на єдину та істинну, зрозуміло, я не претендую.
Катерина пише:
23 Бер 2010 в 3:11 pm
До речi, свiжа новина про “Лищенське чудо”, що було на приходi у отця Пушка, та дотичнi до цього чудеса:
“У зв’язку з тим, що в нашій єпархії почастішали випадки, коли духовній консисторії повідомляють про, ймовірно, надприродні явища (мироточіння, оновлення ікон тощо), архієпископ Луцький і Волинський Михаїл підписав указ, яким упорядкував дії священнослужителів та прес-служби єпархії щодо таких ситуацій. Зокрема, коли на тій чи іншій парафії сталося, можливо, чудо, настоятелю належить невідкладно особисто дослідити всі обставини, повідомити про цю подію свого декана, звернутися до єпархіального архієрея з усним звітом, повідомити інформаційній службі єпархії про випадок та отримати благословення владики щодо нього. Через один місяць, а за гострою потребою раніше, настоятелеві слід звернутися до архієпископа з письмовим звітом про виконання благословення, розвиток і попередні підсумки події”.
Ну що ж, кому на цей раз владика Михайло благословить оновлювати або поливати миром образи? Схоже, на картi Волинського краю недавно появилося багато нових осередкiв паломництва, та й ще появиться, так що Волинь ще й Галичину “переплюне”. Кажуть, що кожен з цих осередкiв мусить вiдстьогувати вл. Михайлу за дачу благословення на “чудеса”, та його продовження через мiсяць. Стiльки “чудес”! Напевно, на Волинi люди найбiльш побожнi, якщо там так багато “чудес”. Але нащо цi лжечудеса, кому це треба? Адже ефект може бути зворотним очiкуваному – замiсть привернення позитивной уваги преси може бути викриття обману, та втрата довiри людей.