Іоан Золотоустий – великий вселенський учитель та ієрарх, помер в 407 році в місті Комани на шляху до місця заслання, засуджений через підступність імператриці Євдоксії за сміливе викриття пороків, що панували в Константинополі. Перенесення його чесних мощей з Коман до Константинополя здійснено в 438 році, через 30 років після смерті святителя, при сині Євдоксії імператорі Феодосії II (408 – 450).
Святитель Іоан Золотоустий користувався щирою любов’ю і глибокою повагою народу, і скорбота через його передчасну кончину жила в серцях християн. Учень святителя Іоана, святий Прокл, Патріарх Константинопольський (434 – 447), звершуючи Богослужіння у храмі Святої Софії, виголосив проповідь, в якій, прославляючи святителя Іоана, казав:
“О Іоане! Твоє життя вельми важке, але смерть славна, гріб твій блаженний, і відплата щедра з благодаті й милосердя Господа нашого Ісуса Христа. О благодать, що долає межі, місце і час! Місце здолала любов, межі знищила незабутня пам’ять, і місцем не обмежилися чуда святителя”.
Присутні в храмі, глибоко зворушені словом святителя Прокла, не дали навіть йому завершити проповідь і почали одностайно благати Патріарха клопотати перед імператором, щоб мощі святителя Іоана були перенесені до Константинополя. Імператор, переконаний святителем Проклом, дав згоду і звелів перенести мощі святителя Іоана, але послані ним люди ніяк не могли підняти святі мощі доти, поки імператор, зрозумівши свою помилку, не надіслав послання до святителя Іоана, смиренно просячи у нього пробачення за себе і за свою матір Євдоксію.
Фрагмент ікони святителя Іоана Золотоустого
Послання зачитали біля гробу святителя Іоана і після цього легко підняли мощі, внесли їх на корабель і доставили до Константинополя. Рака з мощами була поставлена в церкві святої мучениці Іріни. Патріарх відкрив труну: тіло святителя Іоана виявилося нетлінним. Цар, припав до труни з плачем, просив вибачення. Народ весь день і ніч не відходив від раки. На ранок раку з мощами святителя було перенесено до церкви святих Апостолів. Народ вигукнув: “прийми престол твій, отче!”
Тоді Патріарх Прокл і клірики, що стояли біля раки, побачили, що святитель Іоан відкрив уста і промовив: “Мир всім”.
