Рим повністю відійшов від класичних візантійських основ. Особливо сильно це виражено було в епоху Відродження. Саме філософський напрямок цього періоду оспівує самість і могутність людини, її самосприйняття в навколишньому середовищі і матеріальному середовищі. В результаті і церковне мистецтво Заходу спрямувалося цим шляхом – шляхом вільної творчості, незалежної від Церкви та її постанов. Вільне ставлення до церковних ідей і змішування церковних передань з сучасною дійсністю призвели до того, що західне релігійне мистецтво, прямуючи до людської земної краси і чуттєвості, спричинило спотворення священного образу.
Те, чого так старанно уникала стародавня Церква – впливу античного язичницького живопису і реалізму, повною мірою відродилося в західному християнстві і закрило стіни найбільших католицьких церков і соборів. Оголені тіла, сучасні костюми і обстановка стали нормою, а краса духовна зведена до світської повсякденності.
Доречі, зверніть увагу:
Як повідомляє католицький сайт «РІСУ», «впродовж двох місяців – від 5 квітня до 10 червня мощі, точніше, кістка з передпліччя, однієї з найшанованіших католицьких святих — Терези від Дитятка Ісуса — вперше будуть в Україні. Реліквії зможуть вшанувати в усіх римо-католицьких дієцезіях країни. Вони побувають у кількох десятках великих і малих міст».
Франциску Асізькому, як і іншим найбільшим католицьким святим, багато місця в своїх лекціях присвячує відомий російський богослов, професор Московської духовної академії Олексій Осіпов. Про згадану ж святу Терезу він зокрема пише таке:
«Тут ми доходимо до меж людської нормальності, стикаємося з неймовірним, коли найбільша католицька свята, а не будь-хто, як “doktor eklessiu universalis”, тобто велика свята Тереза кричить: “О, Боже мій, Наречений мій, нарешті я побачу Тебе!”. Вона любить танцювати під звуки бубна та кастаньєт, будучи ігуменею звісно. Ось наші ігумені чомусь відстають у цьому відношенні. Ось коли бог являється їй, і каже: “Я до цього був Богом твоїм, відтепер я не тільки Бог твій, а і твій Наречений”. І це описується в її житті. Як що? Врахуйте, що те, що для нас є смішним або, навпаки, про що можна проливати сльози, там описується з захопленням: “Чого вона досягла, найбільша святая!”».
Досить часто з уст навіть «воцерковлених» православних доводиться чути слова поваги, захоплення або благоговіння перед Франциском чи іншими католицькими святими. Очевидно, що ці люди дещо легковажно ставляться до власної віри, не помічаючи в питанні шанування святих різниці між їх духовністю та їх супротивністю православному духові наших святих. Однак сказане вище, сподіваємось, допоможе вам, дорогі брати і сестри, зробити відповідні висновки, і не допускати грубих помилок у віронавчальних моментах.
Кожна Церква іде своєю дорогою. Просто у католиків ця дорога дуже небезпечна. Арх. Антоній Сурожський вчить відучуватись від всякої мрійливості а католики навпаки розвивають її до хворобливості.
Почув выд цього самовпевненого професора примітивну критику святої Терези. Мені шкода цього дідуся, який не має жодного поняття про духовне життя, і є осліплений ненавистю до католицизму.
От мені незрозуміло: навіщо одній людині писати під різними іменами? Адже «іконка» з лівої сторони від імені чітко показує, що це одна людина…
Щодо висловлень Осіпова. Цілком логічно із православної точки зору. Тим більше, що він визнаний богослов. Брав участь у багатьох зустрічах православних з католиками, а його обрані праці вийшли навіть у Ватикані на італійській і англійській мовах.
Брате Білорусе, як вияснилось, ця іконка надається всім, хто неспроможний вірно написати свою електронну адресу, або взагалі не пишуть. От один дядько/тьотка з Вінниці цю адресу пише кирилицею, тому у нього така іконка. ))
Випадково потрапила на цей сайт, через пошуковець. Але прикро вражена: стаття здалася мені сповненою релігійної нетерпимості. Я не католичка й не православна, але вважаю, що не можна звеличувати одну вірозвичаєву традицію й при цьому принижувати іншу. Перепрошую, якщо мої слова для когось прикрі. Благословення на всіх вас.
українці: Як ви можете засилати на когось благословення? Звідки воно у вас, якщо ви навіть не православна? )))
Шалена заангажованість – єдине, що спадає на думку, читаючи цього автора. Хто ж він такий? Що за авторитет? І кому до вподоби таки примітивна логіка і підтасовка? Авторе, не смішіть людей, покайтесь у гріхах своєї нетерпимості і полюбіть ближніх.
too Roman – в этой статье не нетерпимость к близким, а нетерпимость к искажениям христианской духовности в Католической Церкви, причем аргументирована конкретными наглядными примерами. То, что вы не знаете общеизвестного авторитетного богослова Осипова, тоже вас не красит. predanie.ru
Сім підсвічників стоять перед Богом(Сім церков по переконанню більшості відомих богословів). І лише до однієї найпершої церкви перших часів християнства не має у апокаліпсисі застереження чи то осуду.До всіх інших є якісь певні застереження від Бога, якщо я правильно розумію, і до католицької і до православної в тому числі…Та по при всі застереження в помилках всі сім підсвічників стоять перед лицем Бога..То чи маємо право ми грішні когось звинувачувати.Залишмо суд за Господом.
Дивуюся, що автокефальні брати стають на позиції московського православ”я, яке відоме у світі своїм мракобіссям. Краще було би як би автокефалія орієнтувалася на позиції святого святителя Петра Могили, а не московських самозванних “проффєсорів”
Шановні православні. Коли у Вас в церквах руки цілують, а це до речі ідолопоклонство, то католицька церква абсолютно нічого не говорить. Той краще ви помовчіть. А що стосується св. Терези, то вам до неї ще дуже далеко йти , щоб бути так , як вона в святості.
Богдане, руки цілують не тільки у православних і не тільки у церквах. А коли ти, а я так зрзумів, що ти католик, підходиш до свого біскупа, то перстень на руці хіба не цілуєш? У при цмок ! ! ! ! !
шановний Анатолій, я не цілую, а ви цілуєте свому єпископу. Тай цілуєте усім мабуть, думаючи, що будете блище до святості.
Ви Богдане не праві!! Східні католики теж цілують руку і це зовсім не ідолопоклонство, бо цілуємо руку, яка благословляє, уділяє розгрішення і Св.Тайни, а ще Святий Франціск казав, що “якщо б я побачив Ангела з раю та священика, то перше поклонився б священикові, а потім – Ангелу”.