З першого погляду життя Предтечі Господнього, пам’ять якого нині звершується, здасться неповторною по своєю висотою і винятковістю його становища. Але вникнімо ближче і зрозуміймо, що й цього великого праведника і обранця Божого ми можемо наслідувати. Святий Іоан Предтеча обирається з утроби своєї матері. Його зачаття провіщається, його майбутнє служіння передбачається, так само як і слава, що чекала чекала у благодатному царстві. Ось риса, яка здається найбільш далекою від нас, яка проте ж понад усе близька до нас. Не дивуйтесь, якщо скажу, що ми всі, християни, обрані від утроби материної, нам провіщені і призначення наше, і слава, яка чекає нас.
Апостол Павло каже, що Бог обрав нас у Христі Ісусі, ще перш за створення світу бути нам святими та чистими перед Ним у любові (Еф. 1, 4, 11), і через те спадкоємцями вічного життя. – Те, що ми народилися від християнських батьків і відразу через хрещення зробились християнами, це перша до нас милість Божа – обрання нас бути учасниками благодаті Христової і приготовлених нам благ вічних. Ось у цьому подібність до святого Іоана в обранні! Подбаймо ж щоб бути йому подібними і виправдати обрання. Він явив себе саме таким, яким був обраний. Явімо і ми себе такими, якими були обрані, до чого і апостол запрошує: дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання (2 Пет. 1, 10).
Святий Іоан Предтеча відходить в пустелю на виховання і приготування до свого служіння. Це вам урок, батьки та вихователі! Скажете: невже ж і нам треба йти з дітьми своїми в пустелю?! Ні, не в пустелю йти вам треба, а необхідно усунутися від всіх протихристиянських звичаїв і віддалити своїх дітей від злих впливів на них. Бо і святий Іоан був віддалений промисловим Божим у пустелю з тією метою, щоб там зрости зовсім у нових правилах і засадах без домішки старих порядків юдейських. Християнин-немовля у хрещенні отримує насіння нової благодаті життя. Дух світу і звичаї його абсолютно протилежні цьому життю.
Усуньте ж від них новоохрещене дитинча, щоб вони, як терня й будяччя, не придушили в ньому паростку іншого життя. Якщо влаштуєте так, це буде для нього пустелею. І тримайте його в ній, поки воно не зміцниться і зробиться здатним вийти на працю за своїм призначенням, тримайте під впливом церковно-благодатного середовища, однорідного з паростком життя дитини-християнина. Провівши виховання в цьому середовищі, дитина потім, ставши до діла, буде діяти не інакше, як у тому ж дусі, і, отже, відповідно до свого обрання.
Покликаний на діло, святий Іоан Предтеча звершує його з повним запалом, не шкодуючи життя, не дивлячись на обличчя, не піддаючись сумнівам. Цей урок простий, і тому всіма повинен виконуватися. Обрав собі спосіб життя, справу або службу, – дивись же, дій в ньому сумлінно, за всім, як вимагає закон Божий, закон совісті, життя, закон цивільний; не криви душею, – ані в малому, ані у великому, а йди прямо. Ти слуга – служи, як слід; якщо ремісник – живи в ремеслі за совістю; торгуєш – торгуй за правдою; чиновник – будь ним, як тобі призначено, – у всьому маючи на увазі добро для ближнього і славу Божу.
Це вказує і святий Іоан, даючи різного роду особам свої особливі настанови. Коли зібрався біля нього народ і питав, що йому робити, – він відповів: той, хто має дві сорочки, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само (Лк. 3, 11), – тобто підтримати одне одного, хто чим може. Питали ж його митники, що їм робити, і він сказав їм, а в їх особі усім, що беруть на себе будь-яке урядове служіння; щоб не стягати нічого над те, що їм звелено (Лк. 3, 13).
Питали воїни – і він їм наказав: нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю (Лк. 3, 14). Мабуть, будь-яка посада і будь-яке звання і служіння отримали від нього свій урок на знак того, що в кожному з них є образ дій, необхідний Богом і угодний Йому.
За справедливе викриття неправди святий Іоан потрапляє до в’язниці і там обезголовлюється злісною злобою дружини Ірода під час бенкету і танців, що всіх обезумили. За те він прославлений на небі і славиться у всьому християнському світі на землі. Тож, якого б ти не був звання, стану, способу життя і занять, не бійся, коли, роблячи сумлінно своє діло, зустрінеш перешкоди, скорботи, утиски, втрати і навіть небезпеку життя.
Нехай злоба восторжествує: є Око всевидяче, і є справедлива заплата кожному за ділами. Життя це коротке, і втрати його короткі, а інше життя без кінця. Малою та короткочасною втратою набути вічний спокій, – яка славна ціна і яке привабливе надбання! Страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас (Рим. 8, 18), – каже апостол. А те, що ті, хто хоче побожно бувають гнаними, то це закон тутешнього життя, серед несправедливого світу. І Господь страждав, і всі апостоли, і всі святі, більшою чи меншою мірою. Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри (Євр. 12, 1-2).
Ось риси для наслідування з життя святого Іоана. Кожен бери, що можеш, і вводь у своє життя. Лише тим виявиш щире шанування святого Предтечі і Самого Бога і зможеш вчинити угодне Йому, і для нас спасительне.
Протоієрей Григорій Дяченко
