14000 жертв в Вифлеємі, нині ж – мільйони…

Ми повинні кожен на своєму місці перешкоджати злу; по можливості намагатися відмовити кожного, хто задумав його вчинити; завжди про це пам’ятати, розмірковувати, оголювати свою совість і тримати своє серце відкритим для цього діяння. І Господь покриє безліч наших гріхів. Ми можемо врятувати не одне життя. Тому не треба втомлюватися говорити всім і кожному, особливо якщо у кого є знайомі лікарі, бо багато хто з них у власному божевіллі не розуміють, що вони працюють катами. Треба молитися, щоб знайти потрібні слова, як би то людині пояснити і, якщо можливо, зупинити її.

Адже ось приходить п’ятнадцятирічна дівчинка в консультацію, і лікар тут же, ні слова не кажучи, дає їй направлення на вбивство дитини. А якщо вона заперечує: “Та ні, я не хочу”, з нею починають сперечатися. У нас в парафії, слава Богу, багато жінок, які мають по кілька дітей, і кожній доводиться витримувати цілу битву з цими лікарями, коли вони буквально впрошують, змушують, погрожують, наполягають, щоб мати вбила свою дитину тільки з тієї причини, що їх у неї вже двоє чи троє.

Багатодітних ненавидять! Якщо жінка, якій дано таке право, підходить в магазині без черги, то вся ця юрба убивць починає кричати: “Ні, не давайте їй! Народили!” Треба було і тобі вбивати так, як ми! Ставлення народу до того, хто цим злочином не грішить, вороже. Як же далеко можна зайти!

Від чого відбувається таке затьмарення? На кожну людину впливає атмосфера суспільства, його виховання – а в нас все просякнуте, заражене гріхом дітовбивства. Тому треба йти зі світу – до Церкви. Тільки вона може врятувати, в ній як і раніше, те життя, якого навчив людей Господь і апостоли. Тільки тут можна протистояти цьому злу, спочатку в своєму серці, потім і в родині. Щоправда, в нас дуже мало сил. Взагалі віруючих в нашій країні, справжніх віруючих, зовсім небагато. Вважається, що їх мільйони, але це не так.

Більшість – це люди, які “в душі” вірують, а на ділі вбивають дітей і взагалі роблять що хочуть. Тому нам дуже важко, ми самотні проти всього цього величезного світу, котрий живе за законами гріха. Але нас може зміцнювати благодать Божа. І ми маємо день і ніч молити Бога, щоб Він дарував віру, вирвав нас з цього пекла, показав шлях і дав Собі послужити – хоча б одного, двох, трьох дітей, братів наших по крові і, можливо, надалі за духом, врятувати від неминучої загибелі. Допоможи нам у цьому Премудрий Господи за молитвами Пречистої Своєї Матері і невинних чотирнадцяти тисяч немовлят, Іродом у Віфлеємі вбитих. Амінь.

Протоієрей Дмитрій Смірнов