Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Перед Хрещенням Господнім, перед тим славним днем, коли Христос прийшов на береги Йордану хреститися від Іоана, святий Іоан Хреститель закликав усіх, що до нього приходили, до покаяння, тобто до того, щоб відвернутися від усього, що робило їх недостойними власного людського звання, негідними Бога , закликав їх до того, щоб віддатися Богові всією душею, всім розумом, всім серцем, всією волею – і всієї силою і слабістю своєю.
І так само Церква, перед початком Посту, що незабаром надійде, надає нам кілька підготовчих тижнів, коли з тижня в тиждень будуть явлені нам найзвичайнші, але і найбільш руйнівні гріхи, які нам заважають стати Божими людьми.
Перед початком цих підготовчих тижнів згадується сліпий Вартимей, якого Господь зцілив від набутої сліпоти. Такими є і ми, і ми не сліпі від народження, – ми робимося сліпими, тому що видиме нам закриває очі до невидимого. І ось, ми повинні протягом цього тижня поставити перед собою питання про нашу сліпоту і про прозріння. Прозріти нам треба багато в чому.
Нам треба навчитися бачити в собі зло, що робить нас дрібними, недостойними навіть людського звання, не кажучи вже про те, що воно робить нас нездатними долучитися до Божественної природи, – що є нашим покликанням. Але ми повинні також навчитися бачити в собі образ Божий, ту святиню, яку вклав у нас Господь і яку ми маємо зберегти, зміцнити, якій ми повинні дати засяяти повним світлом через подвиг усього життя.
Ми повинні також навчитися по-новому вдивлятися в нашого ближнього. Ми занадто легко бачимо його недоліки, ми повинні, протягом цих днів і наступних тижнів, навчитися так вдивлятися в глибини кожного нашого ближнього, щоб побачити в ньому цей святий, Божественний образ, і навчитися благоговійно, трепетно ставитися до кожної людини довкола нас.
Але для того, щоб бачити, нам інколи потрібно подивитися на себе в дзеркало; яке ж дзеркало в нас є? – Євангеліє. У Євангелії ми бачимо досконалу Людину Ісуса Христа, якою ми покликані стати. І ми бачимо навколо Нього і праведників і грішників: і грішників, що гинуть, і грішників, що в покаянні спасаються. Читаймо Євангеліє благоговійно, вдумливо, серйозно, так, щоб через нього побачити в собі і все світле, і все темне, щоб навчитися бачити і в інших те невечірнє, невмируще світло, якого ніяка темрява не може заглушити ні в ньому, ані в нас. І тоді ми зможемо вирушити через підготовчі тижні Великого Посту що дивовижних днів Страсної седмиці і до Воскресіння Христового. Амінь.
Митрополит Антоній Сурожський
