Заява Архиєрейського Собору Української Автокефальної Православної Церкви

МІЖ’ЮРИСДИКЦІЙНИЙ ДІАЛОГ ЯК ШЛЯХ ДО ПОБУДОВИ ЄДИНОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Єпископат Української Автокефальної Православної Церкви вітає ініціативи Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія I та Предстоятеля УПЦ (МП) Блаженнішого Митрополита Володимира, які скеровано на подолання канонічної кризи в Україні.  Ми переконані, що єдиним шляхом для відновлення церковної єдності є впровадження повноформатного діалогу усіх гілок Українського Православ’я (УАПЦ, УПЦ, УПЦ КП) з метою пошуку шляхів відновлення церковної єдності та остаточного конституювання в Україні єдиної Помісної Православної Церкви, яка буде знаходитися в повному євхаристійному та молитовному спілкуванні з повнотою Вселенського Православ’я.

Такий діалог, на нашу думку, сприятиме оздоровленню церковної та суспільної ситуації в Україні, зокрема:

• Оздоровленню церковного життя юрисдикцій, які беруть участь в діалозі;
• Успішному здійсненню місії Православної Церкви у сучасному українському суспільстві;
• Пошуку та обговоренню моделей подолання канонічної кризи в Україні та об’єднання Українського Православ’я.

Ми також певні, що діалог допоможе православним християнам України протидіяти небезпечним тенденціям в житті українського суспільства, зокрема:

• Поглибленню церковної кризи шляхом ідеологізації та політизації сьогоднішнього трагічного розділення;
• Руйнівним, відцентровим процесам в українському суспільстві, намаганням штучного розділення України за культурно-цивілізаційною, релігійною та мовною ознаками.

Щиро вітаючи початок підготовки до діалогу між УПЦ (МП) та УПЦ КП, ми вважаємо, що такий діалог в історичній перспективі є безальтернативним шляхом до відновлення церковної єдності.

На своїх попередніх Соборах єпископат Української Автокефальної Православної Церкви вже розглядав проблему канонічного статусу патріарха Філарета (Денисенка) та прийшов до висновку про недоцільність встановлення сьогодні евхаристійного спілкування з єпископатом УПЦ КП, доки УПЦ КП очолюватиме її нинішній глава.

Водночас ми вважаємо корисним відновити переговори між Українською Автокефальною Православною Церквою та УПЦ КП. Вважаємо, що за сучасних умов у переговорному процесі особисте питання Філарета може бути винесено за дужки, оскільки з часом дане питання може втратити свою актуальність.

З огляду на це, ми позитивно розцінюємо ініціативи кліриків нашої Церкви, які скеровано на встановлення братніх стосунків із кліром УПЦ КП, але закликаємо священство Української Автокефальної Православної Церкви до вірності канонічним та еклезіологічним засадам Православ’я, на які орієнтується у своєму церковному будівництві єпископат нашої Церкви.

Відновлення діалогу між Українською Автокефальною Православною Церквою та УПЦ КП на рівні уповноважених комісій, на нашу думку, стане можливим одразу ж після припинення практики насильницького захоплення храмів нашої Церкви представниками УПЦ КП з ініціативи єрархів цієї юрисдикції та сприяння місцевої влади.

Єпископат Української Автокефальної Православної Церкви закликає єрархів УПЦ КП та УПЦ (МП) до більшої відкритості та більш системної співпраці з представниками Вселенського Патріархату, який є Церквою-Матір’ю давньої Київської Митрополії, і який, внаслідок своєї незадіяності в існуючому конфлікті, є вільним від політичної мотивації у своїх діях.

Ми засуджуємо невиправдану та політизовану критику великої Церкви Константинополя та Його Всесвятості Всесвятішого Патріарха Варфоломія I з боку окремих представників УПЦ КП та УПЦ. На нашу думку, така критика є неконструктивною та свідчить про неповноцінність еклезіологічної та канонічної свідомості ієрархів, які до неї припускаються.

Ми знову нагадуємо своїм співбратам-архиєреям з УПЦ КП та УПЦ (МП), що Вселенський Патріарх є не лише головою однієї з Помісних Православних Церков, але й єрархом, який має першість честі та ряд виняткових канонічних повноважень у православному світі, зокрема він є вищою апеляційною інстанцією, в якій мають розглядатися суперечки, що виникли між єпископами в Україні (див. правила 3 та 4 Помісного Собору Сардикійського (344)).

А отже, невиправдана, обумовлена політичними або етнофілетичними мотивами критика Його Всесвятості Варфоломія I є шкідливою для церковної свідомості та абсолютно неприпустимою з боку єпископів, священників та православних вірних.

У цьому контексті ми однозначно засуджуємо деякі заяви та виступи глави УПЦ КП патріарха Філарета (Денисенка) та Преосвященного митрополита Агафангела (Саввіна) (УПЦ (МП)), закликаючи цих ієрархів в подальшому утримуватися від подібних висловлювань. Водночас ми вітаємо визнання важливої ролі вселенського Православ’я в майбутньому об’єднанні Православ’я в Україні, яке міститься в заяві глави УПЦ КП від 3 грудня цього року. Подібні заяви вселяють надію на майбутнє торжество церковної свідомості в УПЦ КП.

Українська Автокефальна Православна Церква неухильно та неушкоджено сповідує святу православну віру та будує своє життя на основі священних канонів Православної Церкви, а отже є невід’ємною частиною Вселенського Православ’я.

Єпископат Української Автокефальної Православної Церкви ще раз засвідчує, що ми сумуємо з приводу церковного розділення та висловлюємо свій жаль з приводу того, що воно було частково обумовлено канонічними помилками, яких припустилися діячі церковного руху в боротьбі за повну канонічну незалежність Української Православної Церкви.

Водночас, ми засвідчуємо, що такі помилки, як це стверджують дехто, не були викликані політичною заангажованістю, а стали реакцією частини православного єпископату та кліру на негативне ставлення до Українського Православ’я з боку окремих діячів Московського патріархату. Вважаємо, що взаємне визнання провини уможливлює знаходження взаємного порозуміння та налагодження відносин братської любові.

Усвідомлюючи свою канонічну відповідальність за цей трагічний стан, єпископат Української Автокефальної Православної Церкви засвідчує, що щиро бажає зцілення церковного розділення, і, чекаючи від Його Всесвятості Патріарха Варфоломія та Священного Синоду Вселенського Патріархату на ліки, які би могли зцілити розділене церковне тіло, повністю покладається на Церкву-Матір у виборі конкретних шляхів подолання наслідків розколу.

Однією з причин церковного розділення в Україні є відсутність загальновизнаного на всеправославному рівні канонічного механізму надання автономії та автокефалії. Тому єпископат Української Автокефальної Православної Церкви з великою надією сприйняв звістку про відновлення міжправославних консультацій, зокрема, відновлення роботи Міжправославної Підготовчої Комісії та Передсоборової Всеправославної Наради, які працюють у рамках підготовки до Святого і Великого Собору Православної Церкви.

Ми закликаємо священство та вірних УАПЦ піднести свої молитви за успішну роботу цих авторитетних міжправославних інституцій, і, зокрема, за Боже благословення на роботу Міжправославної Підготовчої Комісії, яка працюватиме у грудні цього року.

+МЕФОДІЙ, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви;

+АНДРІЙ, Митрополит Галицький, Керуючий Івано-Франківською Єпархією; +РОМАН, Митрополит Вінницький і Брацлавський;

+МАКАРІЙ, Архиєпископ Львівський, керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською Єпархіями;+ФЕОДОСІЙ, Архиєпископ Дрогобицький і Самбірський;

+МИХАЇЛ, Єпископ Фастівський, Вікарій Київської Єпархії;

+ІЛАРІОН, Єпископ Черкаський і Кіровоградський;

+ВОЛОДИМИР, Єпископ Житомирський і Поліський;

+АФАНАСІЙ, Єпископ Полтавський і Харківський;

+ГЕРМАН, Єпископ Чернівецький і Хотинський.

Київ, Патріархія, 8 грудня 2009 р. Б.