Президент США Барак Обама 7 грудня зустрівся з прем’єр-міністром Туреччини Реджепом Едорґаном. Під час бесіди він, зокрема, зачепив і питання про права Константинопольського Патріархату. Після зустрічі Обама заявив журналістам: “Від прем’єр-міністра Туреччини я дізнався про ті кроки, які він робить, часто всупереч труднощам, щоб включити релігійні та національні меншини Туреччини в процес демократизації. Крім того, я сказав йому, що ми хочемо, щоб таких кроків було якомога більше – зокрема, щоб держава гарантувала відновлення діяльності богословської семінарії в Халкі і задоволення життєвих потреб Константинопольської Патріархії”.
Зі свого боку, турецький прем’єр обумовив права православних в Туреччині становищем турецького населення Балкан. “У Греції живуть 3 тисячі турків, і у них є свої проблеми. У Фракії – 130 тисяч турків, і в них аналогічні проблеми. Ми піднімали ці питання перед Патріархом Варфоломієм та прем’єр-міністром Георгієм Папандреу, коли він приїжджав в Стамбул. Православні клірики скаржаться, що у них проблеми – але в наших у Фракії такі ж труднощі, їм теж потрібні певні права”, – заявив він.
Про семінарію в Халкі він сказав, що це питання розглядає міністерство освіти, а питання з православним притулком буде вирішене після вивчення рішення Європейського суду з цього приводу.
У 1971 році всю релігійну освіту в країні було поставлено під державний контроль, і прийом до семінарії припинився. У 1985 році семінарію закінчили 5 останніх учнів і вона була закрита. Це, по суті, припинило відтворення кліру Константинопольської Патріархії.
Більшість семінаристів, яких Константинополь посилав навчатися в закордонних семінаріях, не поверталися на батьківщину, а за турецькими законами Патріархом Константинопольським може бути тільки громадянин Туреччини.
У 1992 році Константинопольська Церква свідомо обрала незвично молодого для цього сану Варфоломія I (якому на той момент ледь виповнився 51 рік) Патріархом, щоб відтягнути момент, коли кафедру буде просто нікому зайняти.
Офіційні особи ЄС і США неодноразово закликали Туреччину відкрити семінарію, в якій навчалися покоління православних пастирів, включно з нинішнім Патріархом Варфоломієм I.
Питання щодо семінарії в Халкі – одна з ключових, але далеко не єдина проблема Помісної Константинопольської Церкви. Головним залишається питання про статус Константинопольського Патріархату. Патріарх Варфоломій носить почесний титул “Вселенського”, який за ним так чи інакше визнають багато країн, а також інші Помісні Церкви. З погляду ж турецької влади Патріарх Варфоломій – всього лиш чільник нечисленної грецької громади в Стамбулі і, будучи турецьким громадянином, не має права на будь-який світовий статус.




В усіх свої проблеми, одних визнає світ \"Вселенським\", але у своїй державі немає поваги, інших невизнає світ, але у своїй державі непогані стосунки з владою. Про кожного піклується Бог по своєму.
Але тут проблема в іншому в наступі мусульманства на християнство і в дуже глобальному значенні. Проаналізовуючи темпи зростання і поширення мусульманства у світі й бачачи зменшення християн, тому що у христинізованій Європі населення зменшується (вимирає, старішає; смертність перевищує народжуваність), а у країнах мусульманського світогляду населення зростає і вбільшості випадків емігрує на захід (Європу,США). Таким чином через років 20, якщо нічо незміниться, будемо мати у Європі перевагу мусульманської віри над християнською, прикладом може стати уже Франція, Англія. Один із мусульманських лідерів заявив: \"Що Алах подарує весь світ мусульманам, без війни і кровопролиття\". Тому і стараються, мусульмани, різними способами ослабити позиції християнських лідирів у світі й в очах інших скомпроментувати їхню слабкість і викликати до них недовіру. Як бачимо працюють не плохо.