Слово про фарисейське лицемірство
неділя, 27 Гру 2009 21:08Цей текст розділено на частини: 1 2
Браття і сестри! Чи приходило комусь з вас на думку, чому Господь з лагідністю і терпінням повчав розпусниць, а до фарисеїв-праведників часто звертався з гнівом? Невже моральна розбещеність менш небезпечна, аніж фарисейський склад душі? І в чому полягає хвороба фарисейства? Адже ж не в тому, що вони постійно ходять в храм, дотримуються свят і постів, чинять милостиню, знають Святе Письмо? “Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри…” – викривав їх Спаситель. Може поняття “лицемірство” має потребу в поясненні? Володимир Даль тлумачить: “Лицемірство – властивість, якість, стан лицемірного”. А лицемірний – “той, хто вдає, де зло ховається під маскою добра, порок під виглядом чесноти”. Личина ж – “накладна пика, мордяка, маска”, тобто помилковий, удавано вигляд, лукаве вдавання. Ніби все ясно…
Не зовсім зрозуміло, чому удавання гірше за розпусту. Спробуємо пояснити. Розпусник свою людську гідність зводить до становища нерозумної худоби, яка, підкоряючись інстинктивному поклику тіла, не може контролювати свою поведінку розумом. Лицемір же роздвоює саму особистість, свою душу. Зазіхає на цілісність вже не свого тіла, але безсмертної душі, в навмисному обмані уподібнюється самому отцеві брехні – дияволу. І тим самим набуває властивостей сатанинських. А падіння в демонізм глибше і згубніше, аніж в стан худоби. Хоча, зрозуміло, глибинне дно свинства межує з початком демонізму.
Тепер погляди багатьох звернені до громадського життя через ті процеси, які в ньому відбуваються. На жаль, більшість людей не про горнє думають, а про земне благополуччя. Тим наочніше буде приклад прояву суспільного лицемірства. Подавець життя – Бог. І неможливо влаштувати жодне життя, ні тілесне, ні духовне, якщо не покаємося, тобто не припинимо лицемірити, бо цей гріх накликає на нас гнів Божий.
Всі вже звикли до мирних закликів. Війна дістала прокляття суспільства і заперечується як спосіб вирішення суперечок. Вся країна всіяна обелісками, осяяна “вічними вогнями”. Жодна газета не обходить увагою потреби ветеранів усіх воєн. Часто можна бачити фотографії старенької матері або нареченої-вдови. Але чому в хорі осудження війни – цього очевидного зла – чується фальшива нота? Чому лице скорботи часом нагадує лицемірну маску?
Тому що в нашій країні йде страшна, неоголошена, багатодесятилітня кривава війна, яка забирає сотні мільйонів жертв вбитими і пораненими. Це, власне, і війною не можна назвати. Бійня, гекатомба! З одного боку фронту – невинні беззахисні немовлята, з іншого – дорослі: матері, батьки, лікарі. Немовлята не можуть за себе постояти і гинуть мільйонами, а дорослі, рідко гинуть у цій бійні, частіше відбуваються пораненнями. Але за це отримують оплачуваний лікарняний лист. Сподіваюся, тепер зрозуміло, про що йдеться? Хто поставить пам’ятник на невідомій могилі безіменних немовлят?
Відразу чути заперечення: “Аборт, штучне переривання вагітності – особиста справа матері”. Уявімо картину: суд, лава підсудних, вбивця. Суддя запитує: “Як ти посмів?” Підсудний: “А що тут особливого? Одному потерпілому я штучно припинив діяльність серця, другому – головного мозку, третьому – легенів”. – “Але вони від цього загинули!” – “Так, але що робити, так вже вийшло, вони могли перешкодити мені жити так, як я хочу”. Абсурд? А те, що ми робимо, вбиваючи дитину, як назвати?
Цей текст розділено на частини: 1 2
Анатолій пише:
29 Гру 2009 в 4:23 am
Всеукраїнська громадська організація «Доля» виступила із заявою про те, що за роки незалежності в Україні було зроблено 30 мільйонів абортів ! «Сьогодні в Україні щоденно робиться більше 700 абортів», – повідомляють у Всеукраїнській громадській організації “Доля”, сьогодні його можна зробити навіть на 154 день вагітності!!! Вражає і офіційна статистика здійснених абортів в Україні (а кожен лікар знає, що офіційну цифру статистики треба помножити на 5 і це згідно їх офіційного наказу, а не офіційно… !!!???):
в 1990 році було зроблено 1 млн. 19 тис. абортів,
в 1992 – 902 тис. абортів;
в 1995 – 740 тис. абортів;
в 2000 – 434 тис. абортів;
в 2001 – 370 тис. абортів;
в 2002 – 346 тис. абортів;
в 2003 – 316 тис. абортів;
в 2004 – 289 тис. абортів;
в 2005 – 264 тис. абортів;
в 2006 – 230 тис. абортів.
Для порівняння, в Польщі за ці ж роки було зроблено лише 82 тис. 329 абортів, що в 365 разів менше, як Україні.
Так що Гітлер і Сталін, та ще мабуть всі інші диктатори разом взяті, просто відпочивають перед нашими українськими жіночками. А яку огиду викликають вбивці лікарі, які стоять біля цього верстату вбивства… Як можна так морально деградувати і опуститися до такого. Так їх же ще й шанують, подарунки дають, а Гітлера ганять… ?! ЖАХ !
Дякую за цікаву та надзвичайно потрібну і повчальну статтю.