Архиєрейський Собор УАПЦ прийняв заяву про між’юрисдикційний діалог
вівторок, 08 Гру 2009 18:28
8 грудня 2009 р. у Приміщенні Київської Патріархії УАПЦ під головуванням Блаженнішого Митрополита МЕФОДІЯ відбувся черговий Архієрейський Собор. У роботі Собору взяли участь десять з дванадцяти єрархів УАПЦ, а саме: Блаженніший МЕФОДІЙ, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель УАПЦ; Високопреосвященніший АНДРІЙ, Митрополит Галицький, Керуючий Івано-Франківською Єпархією;Високопреосвященніший РОМАН, Митрополит Вінницький і Брацлавський; Високопреосвященніший МАКАРІЙ, Архиєпископ Львівський, керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською Єпархіями; Високопреосвященніший ФЕОДОСІЙ, Архиєпископ Дрогобицький і Самбірський; Преосвященніший ІЛАРІОН, Єпископ Черкаський і Кіровоградський; Преосвященний МИХАЇЛ, Єпископ Фастівський, вікарій Київської єпархії; Преосвященніший ВОЛОДИМИР, Єпископ Житомирський і Полісcький; Преосвященніший АФАНАСІЙ, Єпископ Харківський і Полтавський та Преосвященніший ГЕРМАН, Єпископ Чернівецький і Хотинський. Відсутні з поважних причин Високопреосвященніший ІОАН, Архиєпископ Уманський та Високопреосвященніший ПЕТРО, Архиєпископ Кафський і Готський, Екзарх Західної Европи засвідчили свою згоду з рішеннями Собору.
Предметом розгляду Собору стало внутрішнє життя УАПЦ, а також сучасна церковно-конфесійна ситуація в Україні. На пропозицію Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого Митрополита МЕФОДІЯ Собор прийняв Заяву “Міжюрисдикційний діалог як шлях побудови єдиної Помісної Православної Церкви”, де міститься концептуальне бачення священноначалієм УАПЦ сучасної церковної ситуації. Як зазначається у Заяві, “єдиним шляхом для відновлення церковної єдності є впровадження повноформатного діалогу усіх гілок Українського Православ’я (УАПЦ, УПЦ, УПЦ КП) з метою пошуку шляхів відновлення церковної єдності”.
У зв’язку з цим єпископат УАПЦ прийняв два рішення, що стосуються переговорного процесу з іншими православними юрисдикціями в Україні. А саме: активізувати переговорний процес з УПЦ (МП) та почати переговори з УПЦ КП, для чого Архієрейським Собором УАПЦ було сформовано спеціальну комісію. Втім, початок переговорів з УПЦ КП обумовлено вимогою до керівництва Київського Патріархату відмовитися від практики насильницького захоплення храмів УАПЦ.
“На своїх попередніх Соборах, – сказано у Заяві, – єпископат Української Автокефальної Православної Церкви вже розглядав проблему канонічного статусу патріарха Філарета (Денисенка) та прийшов до висновку про недоцільність встановлення сьогодні евхаристійного спілкування з єпископатом УПЦ КП, доки УПЦ КП очолюватиме її нинішній глава.
Водночас, ми вважаємо корисним відновити переговори між Українською Автокефальною Православною Церквою та УПЦ КП. Вважаємо, що за сучасних умов у переговорному процесі особисте питання Філарета може бути винесено за дужки, оскільки з часом дане питання може втратити свою актуальність. З огляду на це, ми позитивно розцінюємо ініціативи кліриків нашої Церкви, які скеровано на встановлення братських стосунків із кліром УПЦ КП, але закликаємо священство Української Автокефальної Православної Церкви до вірності канонічним та еклезіологічним засадам Православ’я, на які орієнтується у своєму церковному будівництві єпископат нашої Церкви. Відновлення діалогу між Українською Автокефальною Православною Церквою та УПЦ КП на рівні уповноважених комісій, на нашу думку, стане можливим одразу ж після припинення практики насильницького захоплення храмів нашої Церкви представниками УПЦ КП з ініціативи єрархів цієї юрисдикції та сприяння місцевої влади”.
Окрему увагу єпископат УАПЦ приділив значенню Вселенського Патріархату для життя сучасної Православної Церкви та Українського Православ’я. Як вважають єрархи УАПЦ, саме Константинопольська Церква, яка є Церквою-Матір’ю для давньої Київської Митрополії, має відіграти ключову роль у між’юрисдикційному діалозі та становленні єдиної Помісної Церкви.
“Єпископат Української Автокефальної Православної Церкви, – йдеться у згаданій Заяві, – закликає єпископат УПЦ КП та УПЦ (МП) до більшої відкритості та більш системної співпраці з представниками Вселенського Патріархату, який є Церквою-Матір’ю давньої Київської Митрополії, і який внаслідок своєї незадіяності в існуючому конфлікті є вільним від політичної мотивації у своїх діях. Ми засуджуємо невиправдану та політизовану критику великої Церкви Константинополя та Його Всесвятості Всесвятішого Патріарха Варфоломія з боку окремих представників УПЦ КП та УПЦ.
На нашу думку, така критика є неконструктивною та свідчить про неповноцінність еклезіологічної та канонічної свідомості ієрархів, які до неї припускаються. Ми знову нагадуємо своїм співбратам-архієреям з УПЦ КП та УПЦ (МП), що Вселенський Патріарх є не лише головою однієї з Помісних Православних Церков, але й ієрархом, який має першість честі та ряд виняткових повноважень у православному світі, зокрема він є вищою апеляційною інстанцією, в якій мають розглядатися суперечки, що виникли між єпископами в Україні (див. правила 3 та 4 Помісного Собору Сардикійського (344))”.
На прохання Високопреосвященнішого АНДРІЯ, митрополита Галицького було прийнято рішення щодо відродження відомого з XIII століття Свято-Михайлівського чоловічого монастиря в с. Підмихайля, Калуського району, Івано-Франківської області.
На пропозицію Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого Митрополита МЕФОДІЯ Архиєрейський Собор УАПЦ прийняв рішення сприяти заснуванню міжконфесійного Науково-Богословського Інституту св. ап. Андрія Первозванного у місті Києві, “на базі якого могли би співпрацювати фахівці різних юрисдикцій та Українських Церков”.
Прес-служба Патріархії УАПЦ
Василь пише:
08 Гру 2009 в 10:16 pm
Правильне рішення, потрібно вести переговори, але активніше !!!! Владики УАПЦ підтримуйте один одного !!! “В єдності сила народу, Боже нам єдність подай”, “По любові пізнають, що ви ученики мої”
Сергій пише:
09 Гру 2009 в 12:22 am
…”припинити євхаристійне спілкування з єпископатом УПЦ КП…але брататися з кліром…”що це???…маячня якась…
osergiy пише:
09 Гру 2009 в 3:28 pm
Сергію. В чому маячня:
Все досить виважено і дипломатично, з братерською любов”ю. На відміну від звернення єпископату УПЦ КП із закликом до вірних та духівництва УАПЦ самовільно переходити під омофор Патріарха Філарета та розмов про кожух і гудзик в 2005.
прот.Тарас пише:
10 Гру 2009 в 12:33 am
Братерські стосунки між кліром УПЦ КП , УАПЦ та МП (рівня душеспасительних бесід при ватрі ) вже існують давним-давно. Тому, якраз офіційного рівня діалогу нам і не вистачає. А вищезгадувана Заява чомусь саме повноцінні офіційні перемовини (на найвищому рівні) не вважає необхідністю. Прискорбно..
Сергій пише:
10 Гру 2009 в 1:10 am
…”оскільки питання(Патр.Філарета) з часом може втратити актуальність”–це геть хамське зловтішання…ну ні як не”виважено і дипломатично” і якось не по-християнські…Многая літа патриарху!
osergiy пише:
10 Гру 2009 в 9:29 am
Сергію, у Вас що — помутніння? Ви про що? Ви самі додумалися, чи хтось напоумив? Ми ж всі під Богом ходимо.
osergiy пише:
10 Гру 2009 в 9:30 am
Сергію, не шукайте в словах інших того змісту, якого там немає.
прот.Тарас пише:
10 Гру 2009 в 1:02 pm
Я теж так зрозумів- як і Сергій. Тому, або у нас масове помутніння, або редактори Звернення якось не так” ізвратили мислю”.Що є теж прискорбно.
Назар пише:
10 Гру 2009 в 4:35 pm
Найдивнішим є те, що багато єпископів УАПЦ було рукоположено за участі Патріарха Філарета, в тому числі і членів останнього Архієрейського Собору УАПЦ (Роман, Феодосій, Михаїл), інші були в складі Київського Патріархату і співслужили з Філаретом (Денисенком), а тепер вони піддають сумніву канонічний статус Його Святості. Цим самим підлягає сумніву і їх канонічний статус. Недарма говорить Святе Письмо: “Хто риє іншому яму, той сам у неї впаде”…
admin пише:
10 Гру 2009 в 4:52 pm
Питання до братів з УПЦ-КП : З ваших коментарів не зрозуміло, що саме ви обираєте Філарета чи канонічність? Будь-ласка, дайте відповідь.
Назар пише:
10 Гру 2009 в 5:23 pm
А хто може реально пояснити поняття канонічності? Хто може претендувати на канонічність? Хіба Святий Дух підкоряється земним законам??? Де Спаситель говорить про канонічність??? Тому недоцільно піддавати сумніву хіротонію і благодатність законно рукоположеного архієрея в канонічній (якщо Вам так подобається цей термін) Церкві. Ми не обираємо особистостей, ми обираємо Церкву! Думаю Київський Патріархат, подобається це комусь, чи ні, має повне право (канонічне, історичне і моральне) називатись Помісною Церквою. І ми не обираємо ні Філарета, ні Любомира, ні Мефодія, ні будь-кого іншого, ми обираємо Церкву!!! І якщо Господь благословив Його Святості очолювати Київський Патріархат, то це це Божа воля!!!
admin пише:
10 Гру 2009 в 5:38 pm
Назару:
Брате! Ви ж розумна людина, але говорите на тому рівні, що дітки в недільній школі. Особисто від Вас я очікував слова справжнього богослова. Принаймні для себе особисто можна ж бути чесним. Сенс жеж не в тому, як ми ставимось до наших недругів, чи власних позитивних здобутків. Питання в тому, чи хочемо ми щось змінювати?
osergiy пише:
10 Гру 2009 в 5:50 pm
Браття, для більшого конструктиву пропоную взагалі не вживати слово \"канонічний\". Бо з легкої руки бртів з МП воно втратило свій початковий зміст — те, що має відношення до канонів, а набуло за 18 років якогось \"нового догматичного\" значення. Тобто — може бути священик-пияк, але канонічний(як приклад), а може бути священик, який живе доброчесно, але…
— неканонічний, тому всі його священнодії — ніщо 
. Але це окрема богословська тема.
Отож, треба розрізняти ці два підтексти. Тому пропоную замість \"канонічний\" вживати \"той, що має відношення до канону\" і, по можливості, вказувати канонічне правило. Думаю думка є зрозумілою.
Таким чином перефразуємо запитання: \"Браття з УПЦ КП з ваших коментарів не зрозуміло, що саме ви обираєте: особу Патріарха чи Українську Помісну Церкву визнану за всіма канонами всією православною спільнотою?\"
Чи нам, вам, загалом українському народу потрібне те визнання? Адже ми і так є самі незалежні з незаллежних, тільки від кого і від чого?
Давайте разом поміркуємо…
Назар пише:
10 Гру 2009 в 5:59 pm
Дякую за комплімент, пане Адмін (на жаль, не знаю, чи Ви в сані). Не знаю, чому Ви очікували від мене глибоких коментарів… Проте це не слова діток з недільної школи, це звичайне богослів”я. Ми повинні коритись тому, що визначає для нас Господь! І саме Він змінить все тоді, коли вважатиме за потрібне. Я не хочу вдаватись у богословські дебати. Ми повинні розуміти, що Церква тримається не на постатях (це у католиків все будується на антопоцентризмі), а на Христі і Святому Дусі. Дух Святий ставить єпископат. Не ми обираємо Бога, а Він обирає нас!!! Це стосується і Патріарха Філарета! Ви не можете цього не визнавати! Усі помиляються, в тому числі і Святіший… Але його праця, його діяльність заслуговують поваги. Це мій особистий погляд. Я поважаю Його Святійсть і маю на це право… Ви ж можете його не поважати і це теж Ваше право…
osergiy пише:
10 Гру 2009 в 6:09 pm
прот.Тарас дозвольте пошуткувати — помутніння масове вже пройшло?
Невже Ви справді могли подумати, що архієреї УАПЦ такі ниці люди, що в офіційній заяві могли підтекстом говорити про те, що Вам з Сергієм привиділося? Ось тут http://uaoc.net/2009/12/08/zayava-soboru/#comment-1925 Беларус вже відповідав Вам про “за дужки”. Навіщо ще мусолити це. Так, є там припущення але зовсім не те про що Ви пишете. То є заклик до Вашої свідомості.
Насправді, ми всі під Богом ходимо, і ми це прекрасно розуміємо. Так?
прот.Тарас пише:
10 Гру 2009 в 9:36 pm
У моїй квартирі поряд з портретами моїх предків ЗАВЖДИ будуть портрети мого Предстоятеля(Патріарха Філарета), мого правлячого єпископа (митроп.Євсевія)та єпископа, що рукоположив(митроп.Даниїла). І це – нормально. А усіх мислячих лукаво я за стіл не посажу. Мислю – це і є початок православія. Думаю – Ви мене зрозуміли, браття.
Беларус пише:
11 Гру 2009 в 9:37 am
прот.Тарас!Мене завжди дивувало бажання деяких людей вішати у своїй квартирі живих керівників (церковних або світських). Найчастіше – зі зміною керівництва перемінялися й портрети, а старі відправлялися в комору або сміття. Особисто знаю одного священика МП, що на почесному місці повісив портрет Алексія ІІ. Тепер там уже Кирило… Знаю, що зараз на мене обрушитися шквал критики…але: Коли (якщо) змінитися єпархіальний архієрей або глава Церкви – старі портрети будуть прибрані? Якщо так, на мій грішний погляд, краще під іконами й портретами родичів нічого не вішати…
прот.Тарас пише:
11 Гру 2009 в 12:38 pm
На моїх 70м2 місця вистачить для усіх:) ! Я маю на увазі повагу до священноначалія. І поважаю Вашу повагу до Вашого духовного керівництва. А тому, ніякого “діалогу” без Патріарха (як говорить Заява) бути не може. Тоді,- у чому ж сенс оної Заяви ? У підбуренні кліру до непослуху і перебіжництва ?
osergiy пише:
11 Гру 2009 в 5:08 pm
Нарешті!!! Сталося!!! Помутніння пройшло!!!
ТАК, сенс цієї заяви у
прот. Тарас ВИ слухати інших вмієте:
А “підбурення кліру до непослуху і перебіжництва” було у зверненні єпископату УПЦ КП із закликом до вірних та духівництва УАПЦ самовільно переходити під омофор Патріарха Філарета в листопаді 2005 року, наголошу — після т.з. об”єднавчого собору. Знаєте яке було розчарування у наших братніх стосунках? (Зараз я особисто про себе)
А в даній заяві не шукайте більшого ніж там є. І, будь- ласка, досить вже нас ображати. Вже як буде так і буде. Можливо, з Божою поміччю, у нас і “колода випаде”. А, можливо, і ВИ прозрієте. Але Ваша риторика звучить дуже зверхньо, повірте — це не прикрашає ні Вас, ні Церкву в якій Ви служите.
admin пише:
11 Гру 2009 в 6:57 pm
Отець Сергій! Вітаю з днем народження! Всіх благ, і Божого благословення! Христос посеред нас! –
Ми переможемо! ))
osergiy пише:
11 Гру 2009 в 7:06 pm
Є і буде.
Dum spiro, spero
Юрій пише:
13 Гру 2009 в 5:07 pm
Назар пише: “Я поважаю Його Святійсть і маю на це право… Ви ж можете його не поважати і це теж Ваше право…” – ГЛИБОКИЙ ЗМІСТ у тих словах
Василь пише:
13 Гру 2009 в 6:27 pm
Юрій, який глибокий зміст ви тут побачили? хтось обмежує ваші права ? Тут допомагають вам відкрити очі й побачити: біле – білим, темне – світлим. Хто викрав статут УАПЦ, розколов УАПЦ (1992 р), закликав парафії УАПЦ не підкорятися своїм пастирям, а переходити в КП (2005), неодноразово обзивав УАПЦ «організацією створеною МП» – чи не поважна Його Святість, гарні і поважні кроки є за що п….. А народне прислів’я каже « Не копай ями комусь, бо сам у неї впадиш», «Що посієш, те пожнеш»
Також зрозумійте правильно, ніхто не закликає когось до неповаги, треба поважати, але потрібно дивитися ще на вчинки і за що поважаємо, за статечний вік – треба, за добрі вчинки – треба; але казати відкрито правду про когось це неозначає що неповаги. Потрібно мати смирення щоб колючу правду в очі, яку вам кажуть сприняти без обурення, мабуть вам її і невистача – моліться і Бог Милосердний всіх приймає і праведних і грішни і подасть те чого невистачає.