На Донеччині вірянка нетрадиційної релігії вкоротила собі віку під впливом ідеології “Школи духовного подвижництва”. Про це свідчить передсмертний напис кров’ю прізвища лідерки релігійного руху Ольги Асауляк. Останню відлучили від православної церкви понад 10 років тому за окультні вчення, за вимагання грошей із парафіян та заклики до суїциду. Відтоді вона проголосила себе “православним духовидцем” і зорганізувала так звані “духовні школи” майже у всіх містах на Сході України. Дивно, але школи вчать так, що у правоохоронців до них претензій немає.
39-річна жінка принесла себе в жертву вірі за допомогою канцелярського ножа та ножиць. Вмираючи, вона кров’ю написала на стіні будинку ім‘я своєї духовної наставниці. Її бездиханне тіло знайшла мешканка дому, під вікнами якої трапився суїцид.
У жертви було кілька різаних ран на горлі, тож міліція спочатку порушила карну справу за фактом убивства, але в ході слідства схиляються до самогубства. Вплив секти Асауляк на суїцид жінки поки що не доведений. Проте батьки загиблої заявляють – душевні розлади у доньки почалися на підґрунті нової віри.
Школа офіційно зареєстрована як громадська організація, але про її діяльність відомо небагато. На збори адепти щосуботи збираються в іншому місці, про це їм повідомляють телефоном. Стороніх туди не пускають. Організатори причетність загиблої до їхнього руху категорично відкидають.
Релігієзнавець Ігор Козловський понад 20 років спостерігає за появою нових релігійних течій. Він каже, що потрапити під їхній влив легко, а от пізніше розпрощатися складно, а то й неможливо.
У міліцію досі жодних скарг на діяльність “Школи духовного подвижництва” не надходило. Тож, найімовірніше, справу просто закриють.
А ми, православні, все об\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\’єднуємося. Нам просто ніколи займатися якимись сектами… Питання про існування таких сект потрібно піднімати на державному рівні.
Олександре! в питанні об\"єднання церков немає доброї волі ні в кого….. Всі сплять і бачать себе першоєрархами…… нам православним ще не доходить до голови, що Христос не тільки бажає, але і молиться \"щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.\"(Йо. 17,21-22 )
Коли нарешті з вуст наших Владик пролунає богословськи обгрунтований заклик до єдності, а не так як нині інші всі недостойніі, один я добрий…….
Для прикладу приводжу послання Бенедикта 16 до англіканців……
В последнее время Святой Дух побуждал группы англикан неоднократно и настойчиво ходатайствовать, в том числе и массово, о принятии их в полное католическое общение, и Апостольский Престол принял их просьбу благосклонно, ибо Преемник Петра, которому поручено Господом Иисусом гарантировать единство епископата, возглавлять и охранять вселенское общение всех, не может не заботиться о доступности средств, необходимых для осуществления этого святого желания.
Церковь, – народ, объединённый из единства Отца, Сына и Святого Духа – была воистину учреждена Господом нашим Иисусом Христом как \"таинство, то есть знамение и орудие глубокого единения с Богом и единства всего рода человеческого\". Всякое разделение среди крещеных во Иисуса Христа глубоко уязвляет Церковь в том, чем она является и в том, для чего она существует; оно \" не только открыто противоречит воле Христа, но и служит соблазном для мира и наносит ущерб святейшему делу – проповеди Евангелия всему творению\" . Именно поэтому, прежде чем пролить Свою кровь ради спасения мира, Господь Иисус молил Отца о единстве Своих учеников ( Ин 17,20-21).
Дух Святой, начало единства, созидает Церковь как общину. Он есть начало единства верных в учении апостолов, в преломлении хлеба и в молитве. Но, по аналогии с тайной воплощенного Слова, Церковь – это не только невидимое духовное общение, но и видимое, действительно, \" общество, обладающее иерархическими органами, и мистическое Тело Христово, зримое собрание и духовную общину, Церковь земную и Церковь, наделённую небесными благами, следует рассматривать не как две различные вещи, но как две составляющие одной сложной реальности, образуемой божественным и человеческим началами. Общение крещеных в учении апостолов и в преломлении евхаристического хлеба проявляется видимым образом в обязательстве исповедания целостности веры, совершения всех установленных Христом таинств и в правлении Епископской Коллегии вместе с ее главой, Римским Понтификом .
Единая Церковь Христова, та самая, которую мы в Символе веры исповедуем как единую, святую, вселенскую и апостольскую, \" пребывает в католической Церкви, управляемой преемником Петра и Епископами в общении с ним, хотя и вне её состава обретаются многие начала освящения и истины, которые, будучи дарами, свойственными Церкви Христовой, побуждают к кафолическому единству\"
В свете этих экклезиологических принципов с помощью настоящей Апостольской Конституции устанавливается общие нормы, регулирующие учреждение и жизнь Персональных Ординариатов для тех верных англикан, которые желают войти целыми общинами в полное общение с Католической Церковью. К этой Конституции прилагаются дополнительные нормы, изданные Апостольским Престолом.